Ми вважаємо, що рокова жінка – це лише літературна характеристика красунь, заради яких чоловіки ладні зробити усе. Далі на kiyevlyanka. Але деякі киянки перевернули життя багатьох чоловіків настільки, що в жодній книзі такого не знайдеш. Тут було все і шалене кохання, і ревнощі, і дуелі, а деякі жінки навіть доводили чоловіків до самогубства. Впевнені, красиві та яскраві. Жінки, які запамʼятовуються з першої хвилини знайомства і до кінця життя.
Найдорожча жінка
Емілія Повайло – Швейківська була киянкою. Народилася в звичайній родині. Згодом родила лишилася батька, тому Емілія з матірʼю та молодшою сестрою лишилися на утриманні. Емілія вирішила змінити життя, тому зробила ставку на свою зовнішність. За це, пізніше більшість людей почали вважати її досить хитрою та розумною жінкою.
Емілія обрала собі в коханці старшого на 36 років губернатора Києва Дмитра Бібікова. Вона настільки звела його з розуму своєю вродою, що Бібіков утримував її матеріально. Але позашлюбні стосунки підійшли до свого логічного завершення. І Дмитро в знак “вдячності” за хороші часи пристроїв Емілію в хороші руки. Познайомив з досить забезпеченим графом Потоцьким. Киянка настільки затьмарила йому розум своєю красою та поведінкою що граф заплатив матері дівчини 300 тисяч карбованців за дозвіл на шлюб і пообіцяв довічне утримання. Майбутній дружині він також дав обіцянку, що за народження хлопчика виплатить їй 2 мільйони карбованців, а за дівчинку 1 мільйон. Єдине, що мало б насторожити маму і молоду дружину, це заборона відвідувати родину у Тульчинському маєтку Потоцьких. Здавалося, що зустріч з графом Потоцьким це щасливій квиток в безхмарне та забезпечене майбутнє, але все змінилося, як тільки молода дружина ступила на поріг будинку.
Чоловік постійно ревнував її, бив і не давав ніяких грошей, хоча зовсім скоро після весілля дружина подарувала йому спадкоємця. Здавалося що у жінки немає виходу, адже на забезпеченні чоловіка не лише вона, а й мати з сестрою. Але Емілія не хотіла терпіти таке ставлення до себе, тому вибравши момент з сином на руках вона втікла до Києва і не куди-небудь, а до колишнього коханця Бібікова. на пошуки втікачки відправився і ревнивий чоловік. Приїхавши до Бібікова він сподівався, що голова Києва допоможе знайти втікачку і повернути додому. Бібіков же не знав як вчинити правильно колишні почуття не дозволяли йому повернути колишню коханку до цього жорстокого чоловіка. На допомогу прийшов випадок. Бібіков підставив Потоцького перед Миколою 1, який був у столиці з візитом. Уся імператорська родина не переносила тютюнового диму. Бібіков поселив родину в Маріїнському палаці, поруч поселив і Потоцького. Викуреної сигарети вистачило, щоб Микола 1 відправив Потоцького у заслання до Саратова. Так Емілія отримала шанс жити спокійно на гроші колишнього чоловіка.
Історія Попелюшки
Історія бідної дівчини, що стала принцесою полонить серця багатьох дівчат. Така історія склалася і в житті київської дівчини Катрусі Десницької. Злої мачухи в неї не було, але життя з дитинства тримало її в тонусі. Спочатку вона втратила татка, а в 17 років стала повною сиротою. Закінчивши київську гімназію дівчина поїхала до Петербургу. Вона на той час мала намічені плани закінчити курси медсестер та відправитися на фронт, тоді саме розпочалася Російсько-Японська кампанія. Але перед цим вона встигла познайомитися з принцом Сіаму Чакрабоном. Київська красуня полонила серце заморського принца, він писав дівчині палкі листи, зізнавався у коханні і чекав її повернення. Повернувшись з фронту виникли деякі проблеми, щоб бути з коханим. По -перше, принцу не дозволялося одружуватися на інших дівчатах, крім жінок своєї релігії, по-друге, наважившись вийти заміж за іноземця, треба було бути готовою до того, що він захоче мати кількох дружин. А на той час в Сіамі це була нормальна практика.
Але принц був закоханий настільки що поставив на карту все і релігію і батьків. Молоді обвінчалися за православним обрядом. Батьки принца довго не сприймали дівчину,але їх серце розтопило появлення онука.
У 1910 році Чакрабон став королем Сіаму і здавалося б казкова історія мала завершитися. Але у 1919 році король Сіаму захотів одружитися вдруге. Катерина піти на це не змогла, тому зажадала розлучення. Катерина Десницька захотіла повернутися додому, але на жаль громадянська війна не дозволила цього зробити, тому Катерину прихистила Франція, де вона доживала своє життя.
Чорний янгол
Фатальні жінки, що зводили чоловіків у домину – це найулюбленіший жіночий персонаж багатьох письменників. Але Марія Тарнавська була живою легендою свого часу.
Марія ОʼРурк в дівоцтві, жила і навчалася в Києві. Її батько був з дуже знатного ірландського роду, тому дівчинка з дитинства не знала відмов ні в чому. Коли їй виповнилося 18 і вона закінчила гімназію, обрала собі в чоловіки Василя Тарнавського. Хлопець був не з дуже знатного роду, але його родина була досить заможною. Родини обох були категорично проти одруження дітей, але молоді настільки сильно хотіли одружитися, що зробили це таємно, а потім просто поставили батьків перед фактом.
Згодом, чи то транжирство Марії, чи дійсно проблеми зі справами зробили своє, в родині почалися проблеми з грошима. Марія звабила рідного брата чоловіка Петра, який від великого кохання до Марії закінчив життя самогубством. Тож гроші брата, а це була досить велика частка спадщини перейшли до Василя. На цьому витівки Марії не закінчилися, вона планувала покінчити і з чоловіком, щоб отримати всі гроші собі. Тому вона почала своє полювання на дуелянтів.
Кружила їм голову, закохувала в себе, і планувала, що або її чоловік загине на дуелі, або якщо він переможе, то його посадять за вбивство. Так і сталося, дуель Тарнавського и Боржевського закінчилася смертю другого. Але суд став на сторону чоловіка і виправдав його. Доки йшло слідство у справах чоловіка, Марія не чекала і причарувала нового залицяльника Володимира Шталя, та навіяла йому думки застрахувати життя на півмільйона карбованців. Досить швидко чоловік помер за дивних обставин, а страховку отримала Тарнавська.
Василь не зміг більше терпіти розгульне життя дружини і захотів розвестись. Але його адвокат Донат Прилуків не довго захищав свого клієнта, Марія і йому запаморочила думки настільки, що він покинув родину, обібрав свого клієнта і вони з коханкою виїхали до Алжира. Коли гроші почали закінчуватися, Марія знайшла собі нових жертв графа Комаровського та його друга Миколу Наумова.
Планувала застосувати давно продуману схему, але тут стався збій. Не дивлячись, що від шалених ревнощів Микола застрелив друга і ладен навіть був сісти у тюрму заради Марії, дізнавшись що грошима буде користуватися ще й Прилуків, юнак розповів усе поліції. І почалося довге слідство.
Спочатку газетники Венеції говорили що Марія нещасна жінка і чоловіки на неї наговорюють, але коли відкрилася вся правда ті ж газетники назвали Марію чорним янголом, адже через її схеми загинуло аж 14 чоловіків. Марію приговорили до 8 років виправних робіт, але судочинці видали наказ щодня змінювати конвойних Тарнавської, щоб ніхто з них не піддавався її чарам.
Фатальні київські красуні залишили величезний слід в історії. Дехто їх поважає за розум та хитрість, дехто зневажає за розбиті життя. Таких історій багато, але киянки вміють причаровувати, це факт. Головне не лишати розум.
