Відома українська поетеса Леся Українка багато років прожила в столиці, яка підкорила легендарну авторку. Проте їй багато чого довелося тут пройти. Про місця Лесі Українки в столиці та її долю, читайте в матеріалі на kiyevlyanka. .
Шлях поетеси
Леся Українка родом з Волині. Її справжнє ім’я Лариса, хоча близькі називали її Лесею. Вона народилася в родині – письменниці Ольги Косач. Багато хто знає як Олену Пчілку. Її дядько Михайло Драгоманов був науковцем, істориком та фольклористом, громадським діячем.
Леся була дуже розумною дівчинкою. У чотири роки вона вже навчилася читати. До 5 класу вчилася вдома. Її освітою займалася мати, а також приватні вчителі. Завдяки цьому вона володіла багатьма мовами. Зокрема, вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською. Також знала латинь. Писати вірші Леся почала рано, в 9-річному віці. Тоді вийшов перший вірш. Потім поетеса взяла псевдонім «Леся Українка».
Також поетеса займалася малюванням. Певний час вона навчалася в художній школі М. Мурашка в столиці. Проте відносини з Києвом у Лесі були доволі складними.
Випробування долі
Лесі в 10 років поставили діагноз «туберкульоз кісток». Тоді це був смертельний діагноз. У Києві поетеса бувала наїздами, виняток становлять лише осінньо-зимові сезони 1899-1901 та 1905-1907 рр., проведені в місті. З роками хвороба прогресувала, і періоди перебування на київській землі ставали все коротшими.
Першу операцію дівчинці зробили в столиці. Тоді життя в місті стало для неї справжнім випробуванням. Тривало довге післяопераційне відновлення.
Проте поетеса в столиці ходила у театри, відвідувала виставки. Дівчина бореться за життя. Вона тримається та протистоїть поганим новинам від лікарів. А допомагав триматися та боротися з недугою Київ. В своїх листах до сестри вона писала про те, що їй подобаються Байкові гори, Дніпро, сади, та вулиці. Також поетеса займалася творчістю.
Вона стала однією з організаторів літературного гуртка молоді «Плеяда». На якому відбувалося становлення української літератури. Проводили такі зустрічі на вул. Рейтарській, 19 у Лисенків.
Тут дівчина і зустріла свою долю – майбутнього чоловіка. Він був юристом за фахом, але збирав народні пісні. Закохані побралися та обвінчалася у 1907 році у Вознесенській церкві, яка знаходиться в Голосіївському районі. Мешкало подружжя в центрі міста, на Ярославовім валу.
А ось будинок родини Косачів знаходився на вул. Саксаганського, 97. Після смерті легендарної поетеси там зробили літературно-меморіальний музей Лесі Українки.
Перший поверх – це орендована квартира Лесі та її родини. Другий поверх – це літературний музей. Завітавши туди, варто замовити екскурсію. Послухати розповідь про життя Лесі Українки. Там збережено багато речей талановитої авторки. Зокрема, фортепіано, численні книжки та Лесині картини. Інформація буде цікава для всіх. Виявляється, є екскурсії навіть для дошкільнят. Дуже змістовний музей, у ньому збереглося багато цінних та унікальних історичних документів.
До речі, тепер на першому поверсі будинку, де жила поетеса, знаходиться перукарня та магазини.
У квітні—травні 1913 поетеса востаннє приїздила в столицю. Вона виступала на вечорі, влаштованому громадськістю міста на її честь.
Всі будинки в столиці, в яких жила Леся Українка, позначені меморіальними дошками. Також на її честь в місті були названі бульвар, площа, театр та центральна бібліотека. На площі названої в її честь, поетесі встановлено пам’ятник. Місто пам’ятає та цінує поетесу за її талант та незламну волю.
