Як часто ми раніше чули, що чоловічі професії не підходять для жінок. Що треба обирати щось жіночне і те, що підходить лише дівчаткам. Далі на kiyevlyanka.info. Добре, що ці часи нарешті закінчилися. Зараз, у період модернізації можна працювати там, де хочеться і обирати ту професію, яку хочеться. Важко уявити, що раніше навіть професія хірурга вважалася суто чоловічою. Сьогодні ж, є велика кількість чоловічих професій, які опановують дівчата. І в деяких випадках навіть справляються з цим краще аніж чоловіки.
Циркулярна пилка на день народження
Киянка Світлана Ткаченко навіть подумати не могла, що стане столяром. За освітою економіст, майже 10 років пропрацювала у сфері страхування. Згодом довгий декрет. І в той час Світлана раптом замислилася над тим, чим саме вона хотіла б займатися. Адже після візиту до центру зайнятості повернулася у сумнівах, адже там їй натякнули, що жінка з двома дітьми не сильно цікава роботодавцям. Тож думки про зміну своєї професії та життя в цілому часто її навідували. Одного разу родина вирішила зробити ремонт, та відносини з підрядниками не складались, Світлана постійно з ними сварилась. І саме в той момент вирішила спробувати зробити ремонт самостійно, своїми руками. Разом із чоловіком вони створили красиву кухню. З того моменту і почалося захоплення Світлани столярною справою. Сьогодні у Світлани є своя інстаграм-сторінка “МамаСтоляр”, вона виготовляє майже усе від стільців до масивної шафи. Киянка задоволена своїм життям, а також хобі, яке переросло в улюблену справу.
Жінка-водолаз
У 2017 році нарешті було відмінено наказ, про заборону займання жінками певних “чоловічих” посади і жінки почали досить швидко обирати для себе нові напрямки.
Однією з таких жінок стала Оксана Чехместренко. Вона стала першою в Україні жінкою – водолазом в Державній службі надзвичайних справ. Оксана дуже зраділа, коли наказ було скасовано, адже вона мала змогу займатися тим, що їй було цікаво. Особливості професії в тому, що у будь-яку погоду вона занурюється у водойми, а вага її спорядження досягає аж 40 кілограмів. Але Оксана повністю задоволена своєю роботою. Паралельно вона виховує трьох дітей та активно займається спортом.
Пілотеса
Анастасія Мелех – жінка-пілот в компанії МАУ. Із самого дитинства вона мріяла про польоти, але батьки поставились до цього скептично і не серйозно. Згодом, дівчина вступила до льотного ліцею при Льотній академії, а потім і в саму академію. З того часу, батьки зрозуміли, що кохання дівчини це небо. Тому усіляко її підтримували. Зараз 90% життя дівчини – це польоти або тренування. Вона має величезну мрію – стати капітаном, до того ж в Україні це не заборонено. Дівчина згадує, що ніколи ніхто не булив її з приводу професії і ніхто ніколи не намагався якось принизити за те, що вона дівчина. А подивившись структури в інших країнах, помітила, що жінки займають досить високі посади, тому намагається набрати потрібну кількість льотного часу аби досягти своєї мрії і стати першою дівчиною-капітаном в Україні.
Будувати жінки також вміють
Юлія Двораківська за першою освітою хімік, за другою – біотехнолог-еколог. Знайти роботу в цій сфері в лихі 90-ті було досить важко, тому жінка почала працювати перекладачем, а згодом освоїла нову для себе сферу логістики. Пропрацювала в ній дуже довго, а згодом компанія почала співпрацювати з будівництвами. Юлю настільки цікавила ця сфера, що вона готова була працювати вдень і вночі, щоб отримати роботу саме у будівельній сфері. Вона навіть здобула спеціалізовану освіту за напрямом проектний менеджер в будівництві. Юлія згадує, що притискань з приводу роботи на чоловічій професії не було, але всі дуже сильно дивувалися при першому знайомстві, а їй це навіть подобалось. Тому Юля обрала собі роботу до душі і тепер створює з командою неймовірні проекти будинків, лікарень і торгових центрів.
Автомайстриня
Дівчина Ліза з дитинства любила автівки, і коли стало питання про пошук себе вона точно знала, що буде працювати з авто. Обирала напрямок автомаляра, адже це досить жіноча професія. Та все за неї вирішила доля. Перші заняття автомаляра починались аж через пів року, чекати довго не хотілося, а згодом отримала інформацію, що починаються курси електрозварювальників, тому Ліза не вагаючись вирішила спробувати і не прогадала. Зараз у дівчини аж 4-й розряд. Вона згадує, що довго не могла знайти роботу, тому пішла на завод, але там теж досить швидко набридло, тому що штампувати щодня по 300 штук однакових деталей не цікаво, вирішила прямувати далі. Ліза знайшла СТО та подзвонила одразу до директора, він звісно скептично до цього віднісся, але запросив на співбесіду. Згодом запропонував вийти і спробувати себе у справі. Дівчина згадує, коли зробила перший шов, власник сказав що більше її нікуди не відпустить. Ліза говорить, що жодного разу не було, щоб клієнти просили чоловіка замість неї, тому все в цілому добре. Єдине що, дівчинкою вона може бути лише у вихідні дні, адже робити манікюр на роботу немає сенсу.
Таксистка
Людмила працює таксисткою вже 11 років. За освітою вона вчитель музики та ідеально говорить англійською та іспанськими мовами. В хороші часи вона мала невеличку турфірму, тому постійно пересувалася містом на автомобілі. Коли ж сталася криза і грошей не вистачало,жінка прийняла рішення піти працювати в таксі. В службі таксі, куди вона влаштувалася спочатку її направили на обслуговування Віпклієнтів, та й платили вони більше. До того ж в обовʼязках жінки зʼявилася нова опція, треба було відносити валізи до машини. Клієнтів не хвилювало чи жінка чи чоловік за кермом. За увесь час вона ні разу не чула поганих відгуків, чи скептичних фраз в свою адресу. Тому й досі займається улюбленою справою. Людмила любить свою роботу,автомобілі та нічну столицю, тому їй подобається брати вечірні та нічні замовлення.
Що стосується незручностей,єдине це багато часу за кермом, тому ще потрібно ходити на фітнес, в іншому це ідеальна робота для неї.
Компʼютерний майстер
Батько дівчини Ганни працював з компʼютерами, дівчині це дуже подобалось і вона вже з дитинства розуміла,що хоче займатися тим же. У більш дорослому віці вона вже знала основні ази, якщо щось ставалося з компʼютером у когось з друзів чи знайомих Ганна ставала особистою швидкою допомогою в цьому питанні. Згодом вона вступила до вишу. Ганна розповідає, що й досі бувають клієнти, які ставляться до дівчини айтішніка скептично. Іноді навіть спеціально обирають майстра по гендерній ознаці. І клієнт обовʼязково чоловік, який підколює та не втрачає можливості нагадати, що не жіноча це справа. Але Ганна з того лише сміється і продовжує займатися улюбленою справою.
Сьогодні жінки займають досить високі позиції в політиці, в пожежній службі, армії, технічних професіях. А ще 50 років тому дізнатися, що жінка це майстер крана на будівництві, або лейтенант викликало не лише скептицизм, а здивування. Зараз кожна українка має можливість обрати собі справу до душі і розвиватися в ній. В деяких справах, які на перший погляд суто чоловічі, деякі жінки досягають навіть більших результатів. До того ж на сьогоднішній день у всіх вишах Києва є велика кількість технічних факультетів, на які може вступити дівчина, якщо відчуває в собі сили. І це не проблема як колись, а гордість.
