The Blue Cup Coffee Shop у Києві

Є кав’ярні, які вішають на стіну картину. The Blue Cup Coffee Shop замість цього завів на стіни Червону книгу: зубр із люлькою, рись у капелюсі, тхір у вовняному шарфі, тетерук у береті. Це не декор заради фото — це художній проєкт про види, які зникають, і саме він робить цю кав’ярню в центрі впізнаваною з першого погляду.

Родзинки

• Стінопис зі зникаючими тваринами й рослинами з Червоної книги України — авторський проєкт київської художниці Насті Птічек і дизайнерки Йови Ягер.
• Кав’ярня з повноцінною кухнею: комплексні сніданки зранку, супи, салати й гарячі страви протягом дня.
• Свіжообсмажене зерно, моносорти й авторські бленди — разом із класикою й ручними методами.
• Барна частина карти: до кави тут можна додати келих вина ввечері.
• Заходити з собаками можна — місце pet-friendly.
• Тераса надворі в теплий сезон і меню англійською для гостей, які не читають кирилицею.

Що в чашці

Сам заклад не обсмажує — і не вдає, що обсмажує. Ставка тут інша: працювати зі свіжообсмаженим зерном, тримати в карті моносорти для тих, хто хоче відчути конкретне походження, і власні бленди для стабільної щоденної чашки. Для кав’ярні такого масштабу це чесніша стратегія, ніж власна ровстерія: обсяг не той, щоб обсмажувати свіжо, зате можна щоразу обирати найкраще з того, що є на ринку.

У карті співіснують класична еспресо-лінійка й ручні методи — саме вони показують, наскільки добре тут працюють із зерном. Якщо ви прийшли вперше й не знаєте, з чого почати, найінформативніша відповідь буде в чорній чашці: моносорт на альтернативі покаже характер лоту без молочного шару. Молочні напої тут теж роблять акуратно, а окрема сильна сторона — авторська частина карти з сезонними смаковими напоями, какао й домашніми лимонадами.

Гість, який каву не п’є, тут не почувається зайвим: у карті є натуральні чаї, фреші, лимонади й какао, а до них — повноцінна кухня. Це важливо, бо в кав’ярню часто йдуть удвох, і другий гість не завжди кавовий.

Хто за цим стоїть

Найцікавіше в цьому закладі — не власник, а художня історія. Простір створювали дизайнерка Йова Ягер і художниця Настя Птічек: після розширення кав’ярня стала вдвічі більшою, і саме тоді на стінах з’явився проєкт «Жулі-Булі». Його ідея — показати зникаючі види української фауни й флори не як плакат про катастрофу, а як казку: звірі вбрані в людський одяг, у них є характер і жести, і саме через цю оптику історія про Червону книгу доходить швидше за будь-яку статистику. Частину виручки проєкт спрямовував на підтримку природоохоронних інституцій, тож стіни тут виконують не декоративну функцію.

Під який сценарій

Поснідати. Найсильніший сценарій цієї адреси. Зранку тут подають комплексні сніданки — вівсянка, гранола, сирники з домашнім варенням, яйця пашот із тостом, — і саме за ними сюди приходить більшість постійних гостей.

Попрацювати. Так, але з поправкою на годину. Wi-Fi є, посадки достатньо, м’які дивани дозволяють сидіти довго. Але це кав’ярня в центрі з сильною сніданковою славою: у ранкові години вихідних розраховувати на вільний стіл під ноутбук не варто. Будній день після сніданкового піку — ідеальний час.

Зустрітися вдвох. Дивани з подушками, тепле світло й розділений на зони зал — формат саме під довгу розмову.

Прийти з собакою. Заклад pet-friendly, і це рідше зустрічається в центрі, ніж хотілося б.

Провести вечір. Барна частина карти дає варіант, якого немає у більшості кав’ярень: закінчити день тут келихом, а не чашкою.

Простір і атмосфера

Зал світлий і еклектичний, без жодного натяку на кавовий мінімалізм: біла плитка й біла цегла, сіра керамічна підлога, дерев’яна стеля й бурштинова фанера, м’які дивани з подушками з рябої тканини, характерні сині світильники. Головна ж деталь — розписана стіна, повз яку не пройти: саме її фотографують найчастіше і саме вона задає настрій усьому простору.

Після розширення кав’ярня отримала помітно більше місця, тож проблема «нема де сісти», типова для маленьких кав’ярень центру, тут не гостра — за винятком сніданкових годин вихідних. У теплий сезон частина життя переїжджає надвір, і місткість перестає бути питанням узагалі.

Чесна слабкість: це не тиха читальня. Центральна локація, сніданкова публіка й відкритий зал означають рівний фоновий гомін. Тим, кому для роботи потрібна тиша, краще цілитися в непікові години.

Що до кави

Це той рідкісний випадок, коли кав’ярню можна читати і як кафе. Зранку працюють комплексні сніданки, далі в меню з’являються супи, салати, сендвічі й гарячі страви європейської кухні, а десертна вітрина живе окремим життям — тут є і легкі варіанти, і щільні торти, які тут же можна замовити цілими. Випічку заклад не пече повністю сам, але кухня власна й повноцінна: сюди реально прийти пообідати, а не тільки перекусити до кави.

Коли приходити

Кав’ярня відчиняється ще до початку робочого дня — саме тому ранок тут головний час доби. Найспокійніше — будній пізній ранок і перша половина дня; найгустіше — сніданкові години вихідних, коли центр прокидається й сюди сходиться половина району.

Улітку логіка змінюється: місця надворі забирають частину навантаження, і навіть у пік знайти стіл простіше. Точний графік на конкретний день дивіться в блоці розкладу на цій сторінці — він оновлюється разом із даними закладу.

Як дістатися

Шевченківський район, самісінький центр — кілька хвилин пішки від станції метро «Золоті Ворота» і трохи більше від «Театральної». Це той квартал, куди зручно зайти дорогою до Пейзажної алеї або після прогулянки центром. Орієнтуватися варто на невелику вітрину: заклад не кричить вивіскою, і його легко проминути, якщо йти швидко.

Добре знати

Кілька практичних речей. Перша: якщо ви йдете сюди по каву, а не по сніданок, приходьте після ранкового піку — тоді і стіл буде вільний, і бариста матиме час порадити моносорт. Друга: питайте, що зараз на альтернативі, — саме там найкраще чути, з яким зерном працюють цього тижня. Третя: торти тут можна замовити наперед цілими, і це той випадок, коли кав’ярня закриває не лише щоденну потребу, а й привід.

І головне, що варто знати про це місце: стінопис — не оформлення, а висловлювання. Кожен звір на стіні має прототип у Червоній книзі України, і саме через цю деталь кав’ярня запам’ятовується сильніше, ніж десятки схожих закладів у центрі.

Питання й відповіді

Вони обсмажують каву самі?

Ні. Заклад працює зі свіжообсмаженим зерном від обсмажувачів, тримаючи в карті і моносорти, і авторські бленди. Власної ровстерії тут немає, і сам заклад на це не претендує.

Чи можна тут попрацювати з ноутбуком?

Так, Wi-Fi є, а м’яка посадка дозволяє сидіти довго. Але вранці у вихідні тут сніданковий потік — під роботу краще обирати будній день після ранкового піку.

Що тут із їжею?

Кухня повноцінна: комплексні сніданки зранку, далі супи, салати, сендвічі й гарячі страви. Це кав’ярня, у яку можна прийти пообідати.

Чи пускають із собакою?

Так, заклад pet-friendly — рідкісна опція для центру.

Що це за малюнки на стіні?

Художній проєкт про зникаючі види з Червоної книги України: звірі й рослини зображені в казковій оптиці, з людськими деталями. Автори — київська художниця Настя Птічек і дизайнерка Йова Ягер.

Чи є алкоголь?

Так, у карті є барна частина, тож вечірній сценарій із келихом тут можливий — на відміну від більшості кав’ярень.

Чи є місця надворі?

У теплий сезон працює тераса, і саме вона знімає питання черги за столом у пікові години.

Графік роботи