Українська піаністка Анна Федорова народилась у Києві та змалечку була занурена у світ музики. Вже у два роки дівчинка намагалась грати на піаніно, а в п’ять – вперше брала участь у концерті. Її технічні здібності – дивовижні, а музична зрілість – вроджена. Запис, на якому Анна виконує 2-й фортепіанний концерт Рахманінова, переглянуло понад 37 мільйонів користувачів YouTube. Далі на kiyevlyanka.
Анна виступає у найпрестижніших концертних залах світу – в Амстердамі, Нью-Йорку, Мехіко, Парижі та Токіо. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну піаністка підтримує батьківщину благодійними концертами та ініціативами для музикантів. Розповідаємо більше про талановиту дівчину, яка підкорила музичний світ.
Перші ноти та перші конкурси
Анна Федорова народилася в Києві 27 лютого 1990 року в родині музикантів, тому класична музика була добре знайома їй ще до появи на світ. Батьки працювали в консерваторії та музичній школі, мали багато учнів, постійно грали та слухали музику.
Маленька Аня ще у два роки намагалась зіграти свої перші мелодії. Батьки, побачивши таку щиру цікавість, почали вчити доньку. У п’ять років Анна взяла участь у концерті, наступного року виступала у філармонії. Вона виконала маленький номер на великій сцені, але згадує, що зовсім не відчувала страху. Це був хороший знак та провісник майбутніх здобутків дівчини.
В 9 років Анна вже була впевнена, що саме музикою хоче займатись усе життя. Вона навчалась у Київській середній спеціальній школі для обдарованих дітей ім. М. Лисенка у класі професора Бориса Федорова. З 2003 по 2008 рік отримувала стипендію Президента України.
В цей час вона почала брати участь у дитячих конкурсах, а також у конкурсах за кордоном. Перша така подія в її житті відбулась в Італії. Це також була перша подорож дівчини за кордон. Там вона отримала гран-прі, а надалі щороку їхала з батьками на декілька конкурсів такого рівня, відвідувала фестивалі та продовжувала навчатись, вдосконалюючи свою майстерність.
Навчання, концерти та перемоги на конкурсах
У 16 років Анна познайомилася з Робертом Груном, який став її першим менеджером. Він працював з київським оркестром і вирішив провести прослуховування у музичній школі, де навчалась талановита дівчина. Послухавши її гру, Роберт запросив її до Нідерландів. Надалі Анна почала виступати там.
Одного разу інша піаністка несподівано скасувала концерт, що мав відбутись у великій місцевій залі. Тоді Грун запросив Анну зіграти. Їй виповнилось лише 16 років, але перший концерт минув чудово. Після цього успіху Роберт почав організовувати більше закордонних концертів. Відбувся тур у Мексиці, концерти в Німеччині та Франції.
Свою музичну освіту Анна продовжила у міжнародній академії Accademia Pianistica Internazionale «Incontri col Maestro» в Італії в класі професора Леоніда Маргаріуса. Пізніше вона здобула ступінь магістра та диплом артиста Королівського коледжу музики в Лондоні.
Паралельно із навчанням та концертами дівчина також продовжувала брати участь у конкурсах й здобула:
- II премію і приз EMCY на конкурсі імені Шопена в Естонії (2004 рік);
- І премію і спеціальний приз Міжнародного конкурсу в Грузії (2005 рік);
- І премію на Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам’яті Артура Рубінштейна в Бидгощі, Польща (2009 рік);
- тричі здобувала нагороду Дороті Маккензі Міжнародного фестивалю клавірної музики в Нью-Йорку, США (2006-2008 роки).
Щодо мистецьких забобонів, то в Анни є сережки, які вона залюбки вдягає на концерти. Також у неї було «щасливе» кольє з серцем, яке дівчина носила з 16 років. Проте, коли ланцюжок зламався, відремонтувати його не вдалось. Відтоді піаністка обирає різні прикраси та не має особливих талісманів.
Перед концертами вона зазвичай трохи хвилюється, але вміє фокусуватись на музиці, яка веде її за собою. В цьому, а також і в технічній майстерності, полягає її талант та здатність зачаровувати тисячі слухачів класичною музикою.
Допомога Україні під час війни
Коли почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Анна перебувала в Амстердамі. За декілька днів до цього вона вмовила батьків приїхати до неї та купила їм квитки на один з останніх літаків, що відлітав з України в Європу.
Вже в лютому піаністка почала організовувати благодійні концерти на підтримку України. Перший з них відбувся на початку березня. Варто зазначити, що всі квитки викупили за декілька днів й цей концерт зібрав 110 000 євро на підтримку України.
Потім були благодійні концерти у Франції, Німеччині, Румунії, Польщі, Туреччині та багатьох інших країнах. Також Анна взяла участь у проєкті з Ukrainian Freedom Orchestra. Було зіграно 13 концертів в Європі та США, які супроводжувала українська символіка. Таким чином, концерти стали можливістю не лише закликати про допомогу, а й знайомити слухачів з культурою України та її талантами.
Крім благодійних концертів Анна Федорова ініціювала створення в Нідерландах академії для музикантів, які вимушені були емігрувати через війну. Ця ідея виникла ще до початку повномасштабного вторгнення, але було не дуже зрозуміло, як її реалізувати. Потім в Нідерланди приїхали батьки Анни, а також багато їх учнів, які прагнули продовжити заняття. Тому Анна стала своєрідною «музичною феєю» та прискорила процес створення академії.
В ній викладають іноземні та українські викладачі. Заняття відбуваються офлайн та онлайн. Для фінансування навчання студентів з України було створено фонд підтримки, до якого залучені благодійні організації та небайдужі люди.
Таким чином, музика теж стає підтримкою для України, а голосами та руками українських музикантів вдається збирати чималі кошти для допомоги ЗСУ.
Особисте життя
Чоловік Анни, Нікі, музикант та американець з українським корінням. Він народився у Бостоні, але переїхав до Нідерландів, де грає в місцевому оркестрі. Українське коріння має по батьковій лінії. Родина була емігрантами з Одеси й батько Нікі вважає себе українцем, хоча української мови не знає й ніколи не був на батьківщині своїх батьків.
Познайомилась пара в Бразилії, куди обидва приїхали на музичний фестиваль. Майбутній чоловік Анни прилетів без багажу – авіалінії загубили його, а там був контрабас. Тож Анна побачила трьох музикантів та одного без інструменту. Це і був Нікі. Його контрабас прилетів лише в останній день фестивалю, тоді дівчина вперше почула його гру й була абсолютно зачарована.
Потім вони бачились на концертах у Нідерландах, навіть грали разом, та почали зустрічатися. Пізніше Анна переїхала на навчання до Лондона, куди Нікі прилітав до неї на вихідні. Коли ж дівчина остаточно повернулась до Нідерландів у 2012 році, то Нікі спочатку прилітав туди, а потім почув виступ місцевого оркестру та вирішив до нього приєднатись. Після вдалого прослуховування музикант отримав роботу та можливість поєднати життя з коханою жінкою.
Нікі також бере участь у благодійних концертах Анни та підтримує Україну. Музиканти зіграли їх вже понад 50 та не планують на цьому зупинятись. Натомість вони мріють про переможний тур великими містами України та вже складають той репертуар, який хотіли б продемонструвати українським слухачам.