Українки та українці захоплюють не лише красою, а й модою. У ХХІ столітті одяг у наших дизайнерів замовляє Меган Маркл, а колекції модних брендів демонструють у всьому світі. Розповідаємо, з чого все починаь, та якою була київська мода у різні часи та епохи. Далі на kiyevlyanka.
Часи Київської Русі
Перші модні тренди в одязі, як ми їх називаємо у ХХІ столітті, на теренах України з’явились за часів Київської Русі. Київ, як столичне місто, був осередком їх створення, а князі та їх дружини були головними представниками тогочасної високої моди.
У князя мав бути одяг для дому та для виходу на люди:
- для домашнього вжитку пасувала довга сорочка з червоною вишивкою, яка була підперезана ременем з тканини чи шкіри. Під сорочкою носили полотняні штани;
- виходячи на люди, князь також одягав свиту, туніку та плащ, а взував чоботи з візерунками;
- усі чоловіки носили шапки.
Чоловіки-містяни також носили довгі сорочки, підперезані поясами, а взували постоли зі шкіри чи плетені личаки.
Щодо киянок, то їх сорочки були схожими на чоловічі, але довшими. Заміжня жінка мала поверх сорочки спеціальну спідницю, а незаміжня дівчина – занавіску. Верхній одяг також був схожий на чоловічий – це були мантії або туніки. Взували жінки лапті, чоботи або черевики в залежності від достатку родини.
Незаміжні киянки плели коси або носили розпущене волосся. Заміжня жінка прикривала волосся повойником та пов’язувала хусткою-рушником.
Середньовіччя
У період Козацької доби (XV – XVIII століття) заможні кияни прагнули виділятися серед натовпу завдяки моді. В цей час на сорочки почали одягати жупани з кольорової тканини, оздоблені шовком та хутром, і підперезані поясами. Шапки, чоботи та черевики також прикрашали за статками їх господаря.
Заможні киянки шили сорочки з батисту та прикрашали їх перлами. У вжитку з’явились сукні з відкритим декольте та кунтуші. На голову надягали берети або очіпки.
Щодо одягу менш заможних киян, то він не дуже змінився з часів Київської Русі, але все ж мешканці міста намагались додатково прикрашати свій одяг.
У період XVIII—XIX століття на моду Києва вплинуло панування Російської імперії. Тоді Петро І намагався запровадити європейські стандарти, що було виражено в атласних сорочках з вишивкою шовком, золотом та сріблом. Шаровари почали шити з яскравих тканин. Також модними стали шуби та сап’янові чоботи різних кольорів.
Носили містяни та містянки також і вишиванки. Турбуючись через їх популярність, імперська влада наказала вдягнути в національний одяг повій. Тож, українського колориту в Києві швидко поменшало.
ХХ століття та доба незалежності України
На початку ХХ століття київська мода була витонченою та вишуканою. У 1930-х роках стиль став більш простим та практичним. На зміну корсетам прийшли сукні, чоловіки носили костюми. У 1940-х роках в одязі у жінок з’явилось багато чоловічих рис.
Потім війна призупинила модні процеси, а в роки відновлення та відбудови Києва одяг був переважно одноманітним. Протестуючи уніфікації, з’явились «стиляги», які одягались незвично та дуже яскраво.
Наступні модні етапи можна умовно відміряти десятиліттями:
- мода 1960-х років була поділена між робочим одягом відповідно до професії та святковими вбраннями. Кияни почали носити комбінезони з кишенями. Жінки надавали перевагу коротким сукням та спідницям;
- упродовж 1970-х років серця киянок підкорили міні-спідниці та чоботи-панчохи, а також розкльошені брюки та спідниці. Чоловіки ж носили трохи більші розміри, які у ХХІ столітті відомі як оверсайз;
- у 1980-тих роках в столиці поширився стиль унісекс з плащами, куртками, джинсами та штанами-бананами. Трохи згодом з’явились приталені жіночі піджаки, лосини та панчохи з люрексом.
Модний одяг був дефіцитом й дозволити його собі міг не кожен. Більш того, його часто не схвалювала радянська влада та навіть переслідувала тих, хто його носив або продавав. Саме тому, після здобуття Україною незалежності, у Києві можна було побачити справжній вибух стилю та кольорів, а також західних трендів.
На початку нульових популярними стали чокери, джинси-кльош та з дірками, а також короткі топи. Надалі у ХХІ столітті київська мода почала звертатись до традицій та національних мотивів. Окрім того, з’явилась власна модна індустрія та дизайнери.
Початком української високої моди вважають 1997 рік, коли вперше було проведено Ukrainian Fashion Week, а свої колекції представили такі українські дизайнерки, як Лілія Пустовіт та Вікторія Гресь. Тож, Київ став осередком та столицею моди. Місцеві університети почали навчати дизайнерів, тому кількість та якість українського одягу зростає.
Щодо київської моди 2020-х, то вона не дотримується чітких канонів. Кожен може експериментувати так, як хоче, поєднувати непоєднуване, на перший погляд, та вільно розкривати свою особистість через моду. Київ, як і протягом усієї своєї історії, залишається яскравим містом, сповненим талановитих людей, дизайнерів та містян і містянок, які стежать за модними тенденціями та втілюють їх у своїх образах.
Джерела: