У 2022 році провулок Столєтова у Голосіївському районі Києва перейменовують на честь Галшки Гулевичівни. Досить незвичне ім’я та й мало хто чув про цю людину раніше. Але якщо детальніше дослідити постать цієї жінки, то дізнаємося, що їй ми завдячуємо появою одного з головних вишів України. Далі на kiyevlyanka.
Представниця шляхетського роду
У період з 1575 по 1577 роки на Волині народжується дівчинка Єлизавета Василівна Гулевич. Вона була представницею давнього українського роду, а її дід та батько займали високі посади у своєму краї. Однак в історію ця жінка увійшла як Галшка, що насправді є однією з польських форм цього імені.
За переказами та історичними документами дізнаємося, що у 1594 році Галшка вступає у свій перший шлюб. Її чоловіком стає Криштоф – син відомого православного єпископа Іпатія Потія. Згодом чоловік помирає і тому десь на початку 17 століття жінка одружується вдруге. Новий чоловік, звісно ж, був теж з благородного роду та займав статус маршалка. Подружжя почало разом жити у Києві. Ця подія, ймовірно, відіграла величезну роль в історії України.
У 1618 році помирає і другий чоловік. Тому все київське майно Галшка залишає сину, а також передає на церкву. Сама ж жінка повертається у Луцьк.
У 1642 році Галшка Гулевичівна помирає. Цікаво, що незадовго до своєї смерті вона склала заповіт, у якому говорилося, що всі свої статки передає Луцькому братському монастирю та його церкві. Жінка була вірною православні церкві і тому, мабуть, не залишила волинський спадок своєму сину Михайлу, бо той перейшов у католицизм.
Правдива історія про Києво-Могилянську академію
Орієнтовно до середини 18 століття всі були впевнені, що засновником Києво-Могилянської академії є Петро Могила, а також гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Однак одна спірна ситуація допомогла відшукати правду.
Академія практично весь час перебувала у церковній власності. Однак в один момент представники козацької старшинської еліти захотіли провести реформу вишу та зробити з нього університет. Своє право на управління справами освітнього закладу вони пояснювали тим, що заснував його Петро Сагайдачний. Звісно ж, що просто так поступатися керівництво академії не збиралося. Тому взялися за пошуки яких-небудь причин, щоб спростувати права козаків. У результаті стало відомо про дарчу Галшки Гулевичівни. Цікаво, що оригінального документа ніхто не бачив. Збереглася лише рукописна копія з Києво-Братського монастиря, яка датується другою половиною 18 століття.
Дослідження говорять, що у жовтні 1615 року Галшка Гулевичівна підписує дарчу, згідно з якою її київська садиба та інша нерухомість віддається на суспільні потреби – заснування монастиря, шпиталю та освітнього закладу. Як результат, Київське братство отримало цінні володіння на Подолі, де згодом було відкрито Київську братську школу. І вже ця школа після реформи Петра Могили набула того вигляду, який закарбувався в історії.
Активно вшановувати Галшку Гулевичівну стали вже після проголошення незалежності України. На честь неї друкувала марки “Укрпошта” та карбував монети Національний банк України, а також встановлювали барельєфи та називали вулиці у Луцьку та Києві. У 2021 році Православна церква України канонізували її як святу праведну Єлизавету Гулевич.
До постаті цієї жінки зверталися й письменники, серед яких Сергій Плачинда, Олександра Богданова та Зінаїда Тулуб.
Варто зауважити, що не було знайдено жодних портретів чи описів Галшки Гулевичівни. Тому у 1997 році за ініціативи представників української діаспори у США було проведено конкурс на створення уявного портрета жінки.
15 жовтня могилянці відзначають як День академії, адже цього дня у 1615 році вступила у дію дарча Галшки Гулевичівни, яка заклала початок історії цього славнозвісного навчального закладу.
