Княгиня Ольга – найвеличніша жінка часів Київської Русі, якщо взагалі не всієї України. Залізна воля київської правительки, її сила, вплив та могутність вражали й продовжують вражати весь світ. Вона вела справи із різноманітними закордонними правителями, впроваджувала нові системи в управління країною та робила все, аби змінити рідні землі на краще. Сучасники називають її найвеличнішою правителькою Київської Русі та прототипом сучасної непереборної жінки. Далі на kiyevlyanka.
Походження та подружнє життя
Достеменне походження княгині Ольги невідоме. За твором літописця Віщого Олега “Повість минулих літ” вона одружилася з Ігорем Рюриковичем у 903 році. На основі цих даних сучасні науковці роблять припущення, що Ольга народилася приблизно наприкінці 880-х, оскільки за часів Київської Русі дівчат видавали заміж у віці 13-16 років. Але така дата не збігається з часом народження її сина Святослава, що народився десь у 936-938 роках. Тобто первісток Ольги народився у віці 50 років і це навряд можливо, бо у Літописах 940-950-х років її описують як молоду та дуже енергійну жінку.
Про походження княгині Ольги існує цілих чотири версії:
- Київська. Дана версія припускає, що княгиня – уродженка сім’ї Аскольдів, тобто остання з їх нащадків, яких вивезли до Пскова. Також ця версія має іншу сторону, в якій Ольга походить з Плискова, що розташоване на одній з приток річки Росі.
- Галицька. Княгиня народилася у Пліснеську (нині село Підгірці). Її батьки, Олег – внук данського правителя Гельґи та Гельґі – донька східнослов’янського князя Будимира.
- Болгарська. Найбільш аргументована версія каже нам про те, що Ольга була внучкою болгарського князя Бориса I, тобто донькою його сина Володимира I – спадкоємця болгарського престолу.
- Псковська. За цією версією Ольга вважалася донькою посадника Пскова, хоча це дуже маловірогідно і за літописами вона не була уродженкою даного міста. За Іоакимовим літописом, правдивість якого більшість істориків ставить під сумнів, Ольга була родом з Ізборська з роду Гостомисла.
Ольга з Ігорем за даними літописів одружилися у 903 році, а правління князя Рюриковича почалося у 912. Їх первісток Святослав з’явився приблизно в період з 935 року по 942 рік (остання дата найбільш вірогідна). Після весілля з Ігорем ім’я Ольги згадується наступного разу аж у 944 році, під час укладання договору з Візантією.
Правління Ольги
Помста Ольги
Найбільше княгиня відома за свою помсту древлянам. У “Повісті минулих днів” розповідається про епічний сюжет помсти Ольги древлянам за вбивство чоловіка Ігоря I. Древляни, через своє невдоволення кількістю данини, прив’язали князя до двох дерев та розірвали його на частини (у 945 році). Згідно з цією легендою, древляни прислали до Києва сватів, які запросили княгиню стати дружиною древлянського князя Мала. Перших посланників княгиня поховала живцем в човні, закопаному біля її палацу, других – запросила відвідати княжі лазні та більше не випустила, спаливши їх там заживо. Дослідники вважають, що це відображає справжні похоронні ритуали тієї епохи. Третя помста прийшла на землю древлян, де київські воїни, використовуючи безумство над Ігоревою могилою як привід, вбили п’ять тисяч древлян, а потім сталася річна облога міста Іскоростеня. Четверта помста сталася в 946 році, коли Ольга повела військо проти древлян. Місто Іскоростень було взято в облогу, після чого Ольга попросила з кожного двору по три голуби й по три горобці як данину. Древляни були здивовані такому наказу, але виконали його. Тоді Ольга прив’язала до птахів трут, який підпалили, після чого випустили. Голуби та горобці полетіли додому, на горища та стріхи Іскоростеня відповідно. Так і було спалено місто, а Ольга помстилася за вбивство чоловіка сповна.
Регентство
Після смерті свого чоловіка фактичним правителем Київської Русі стала княгиня Ольга. Оскільки її син Святослав, якому б мала перейти влада після смерті батька, був надто малим для отримання престолу, Ольга стала регентом та отримала всю владу, а дружина (військо) Ігоря визнала її повноправною правителькою та підкорилася княгині.
Помста була священним обов’язком у язичників, а оскільки це була віра Ольги вона сповна відплатила древлянам після смерті чоловіка. Завершивши цю “роботу” вона почала налагоджувати зв’язки з усіма князівствами Русі. Вела закордонні справи, відвідувала інші королівства. Вона першою організувала систему збору данини. Було введено так звані “уроки”, за якими племена повинні були в установлений термін сплачувати гроші та товари київській владі в організованих ними пунктах, які називалися погостами. Фактично це перші адміністративно-територіальні пункти Київської Русі.
Коли княгиня Ольга прибула до Константинополя, їй довелося чекати півроку, щоб побачитися з імператором. Коли ж імператор Костянтин Багрянородний зустрів Ольгу, він був вражений її красою і вирішив, що хоче одружитися з нею. Але вона вчинила винахідливо, нагадавши собі, що за релігією вона язичниця, але готова прийняти християнство від імператора.
У 957 році в соборі Святої Софії в Константинополі патріарх Феофілакт і Костянтин VII Багрянородний особисто охрестили княгиню і вона отримала ім’я свята Ольга. Але після церемонії хрещення імператор ще раз спробував переконати красуню вийти за нього заміж, і отримав відповідь: “не личить хрещеному батькові одружуватися зі своєю дочкою, це жахливий злочин”. Така хитрість і дивна сила розуму княжни ще більше вразили Костянтина, тому він відпустив Ольгу в Київ із коштовними дарунками. Після власного хрещення вона намагалася принести цю віру на всю територію Русі, але її спроби провалилися, і, як відомо, охрестити Русь вдалося Володимиру Великому у 988 році.
Правління Ольги закінчилося у 962 році, адже саме тоді її син Святослав отримав престол.
