Кожен історичний період характеризує певну моду та тенденції. Спостерігаючи за сучасною модою Києва, ми помічаємо, що жінки обирають природній, мінімалістичний та унікальний стилі. А як же виглядали киянки в часи Радянського Союзу, коли на суспільство неабияк впливала тодішня ідеологія та національні традиції? Далі на kiyevlyanka.
Як виглядали заможні киянки у Радянському Союзі
Тодішні багатійки приділяли неабияку увагу своєму зовнішньому вигляду. В одязі віддавали перевагу якісним, натуральним матеріалам, які мали хороший вигляд та комфорт – це шовк, вовна, льон та бавовна. Особливу увагу приділяли елегантності та вишуканості, обираючи розкішні крої, витончені силуети та різноманітні деталі, які підкреслювали б їх жіночність. Щодо деталей – це була важлива складова їх стилю. Жінки часто носили вишивки, мереживо, вишукані ґудзики та різні декоративні елементи, які робили їх одяг унікальним та стильним. Також доповнювали свій образ елегантними аксесуарами. У Радянському Союзі багаті столичні жінки неабияк дбали про свою красу, тому відвідували різноманітні заклади, які надавали подібні послуги.
Одяг
Забезпечені жінки Києва серед головних уборів обирали широкі капелюшки, шапки з косинкою, берети, а в холодну пору року носили розкішні мехові шапки або шапки з лисиці. В побуті одягали вишукані сукні, костюми або спідниці з блузами, які мали різні деталі, такі як: манжети, комірці, мереживні вставки або драпірування. Також до гардероба багатійок входили пальта, шуби та плащі з різних матеріалів, включаючи шерсть, кашемір або натуральне хутро, яке підкреслювало статус і багатство власниці. Для публічних заходів киянки використовували вечірні сукні, які мали або шлейф, мереживо, або вишивку та інші прикраси. Для повсякденного використання жінки обирали шкіряні чи замшеві туфлі або балетки з низьким каблуком. На різноманітні заходи взували шкіряні або замшеві туфлі на високому каблуку, або сабо з різними деталями.
Аксесуари
Заможні киянки полюбляли носити дорогоцінні ювелірні вироби, такі як: намиста, сережки, браслети, каблучки тощо. Додавали в свій образ також елегантні, приємні на дотик шарфи та хустки, які носили навколо шиї, на плечах або голові. Для носіння особистих речей використовували сумки, які були виготовлені зі шкіри, замші або інших якісних матеріалів і мали різноманітні дизайни та відтінки. Окуляри були також популярним аксесуаром.
Зачіски
Серед заможних містянок у Радянському Союзі були популярні такі зачіски: буфант, кок, хвилясті локони, зачіски з плетінням, короткі стрижки. Буфант – це зачіска, при якій волосся збиралося на тильній частині голови і піднімалося, надаючи об’єму. Кок – це стильна та елегантна зачіска, при якій волосся збиралося і закручувалося у високий чи низький пучок на потилиці. А хвилясті локони можна було досягти за допомогою спеціальних інструментів, таких як фен або плойка. Зачіски з плетінням – плетіння було популярним елементом зачісок у Радянському Союзі. Це могли бути косички, коси або складніші варіанти плетіння. Короткі стрижки – у деяких випадках киянки обирали короткі стрижки, які були модними у певні періоди Радянського Союзу.
Макіяж
Забезпечені містянки віддавали перевагу натуральному, бездоганному тону шкіри, використовуючи тональні засоби та пудру. А для досягнення свіжості обличчя, наносили рум’яну. В макіяжі, очі були фокусом уваги. Для цього вони використовували підводки, туш для вій та тіні. Популярними кольорами були коричневий, чорний та сірий. Губи також відігравали важливу роль у макіяжі. Жінки віддавали перевагу яскравим кольором помади: яскраво-червоні, рожеві або бордові відтінки. Брови в містянок були акуратно вищипані. Для макіяжу вони використовували олівці та гелі для фіксації.
Манікюр
Манікюр в ті часи для елітних жінок був важливою складовою їх догляду та статусу. Нігті мали натуральну форму. Колір лаку класичний: червоний, рожевий та нейтральні нюдові відтінки. Ці кольори відображали стриманість і елегантність. Деякі жінки полюбляли прикрашати нігті стразами, малюнками тощо.
Робили манікюр столичні жінки в салонах краси або запрошували персонального майстра додому. Варто зауважити, що такі привілеї мали не всі мешканки міста, лише ті, яким дозволяв статус та можливості.
Як виглядали малозабезпечені киянки у Радянському Союзі
Малозабезпечені киянки в Радянському Союзі зазвичай не могли собі дозволити слідувати моді. Жінки не мали доступу до дорогих та якісних речей, тому обирали економні та прості з доступних матеріалів, таких як: бавовна або льон. Колір та дизайн був скромним та непримітним. Доглядати за собою в спеціалізованих б’юті закладах вони не мали могли, тому все робили вдома доступними засобами.
Одяг
З головних уборів киянки могли собі дозволити звичайні шапки з дешевих матеріалів, хустки, шапки-турбани, які складалися з тканини, намотаної на голову та зв’язаної ззаду. Також шапки-фартухи – це були прості шапки з двох кусків тканини, зшитих разом, які утворювали фартухоподібну конструкцію, яка використовувалася для захисту від сонця та пилу. Ці жінки носили простий та скромний одяг, який відповідав їх статусу та матеріальній спроможності. Основна мета одягу була функціональність і забезпечення комфорту, а не модний вигляд. Зазвичай бідні містянки носили прості сукні або спідниці, виготовлені з дешевих матеріалів, таких як бавовна, льон або синтетика, також звичайні бавовняні сорочки, жилетки, светри. Ці речі мали простий крій та скромний дизайн без складних деталей чи прикрас. Кольори були нейтральні або природні: коричневий, синій або зелений. З взуття містянки носили переважно туфлі або черевики з низьким каблуком, або зовсім без нього. Ці моделі були виготовлені з простих матеріалів, таких як штучна шкіра або текстиль. Колір взуття зазвичай був нейтральним, таким, як: чорний, коричневий або темний бежевий, що дозволяло їм легко комбінувати з різними одягом.
Аксесуари
Малозабезпечене населення не мало змоги купити дорогі аксесуари, тому в побуті використовували недорогі та приємні на вигляд прикраси: браслети та намисто. Ці прикраси були виготовлені з дешевих матеріалів: дерево, скло або пластик. Також до свого образу жінки додавали бавовняні шарфи та хустки, які одягали на плечі або голову. Тканеві комірці та брошки з металу або пластику також були елементом краси. Як практичний засіб для зберігання особистих речей, жінки носили сумки зі штучної шкіри або тканинні.
Зачіски
Жінки нижчого класу в Радянському Союзі зазвичай не мали спроможності відвідувати заклади краси, тому киянки носили звичайні, прості зачіски, які можна було зробити в домашніх умовах. Ось декілька з них: двійка – це проста зачіска, при якій волосся було зібране в хвости або коси та зафіксоване зв’язками, або скріпками. Коси – цей вид зачісок був дуже популярним. Волосся заплітали в косички різними способами, що створювало просту, але зручну та елегантну зачіску. Зачіски з елементами аксесуарів – в зачіски додавали банти, резинки, стрічки, шпильки тощо. Також одна з найпопулярніших та найзручніших зачісок – це низькі хвости.
Макіяж
Тодішні жінки також не могли робити дороговартісний та якісний макіяж, тому надавали перевагу природному та мінімалістичному макіяжу, що дозволяло підкреслити природну красу та виглядати доглянутими, не витрачаючи багато коштів.
Для підкреслення тону обличчя, киянки використовували тональні основи та пудри, які були доступні на ринку. Для доповнення макіяжу, жінки використовували рум’яну з натуральних інгредієнтів, таких як буряк або натуральні пігменти. Для підкреслення губ, містянки використовували помади натуральних відтінків. Очі фарбували пастельними відтінками тіней, інколи використовували підводки та туш для вій.
Манікюр
Манікюр ці жінки робили вдома дешевими та доступними засобами, адже не мали фінансової спроможності відвідувати дорогі салони. Звичайні киянки носили короткі нігті та обмежувалися нейтральними або природними відтінками лаку, такими, як: бежевий, рожевий або прозорий.
Краса жінок часів Радянського Союзу була унікальною і відображала дух епохи. Під впливом соціальних, культурних і політичних чинників, киянки створювали свій власний стиль, в якому поєднувалися простота, природність, скромність, практичність та розкіш. Це був час, коли жінки столиці створювали красу з обмежених ресурсів, пристосовуючись до складних умов життя, але зберігаючи свою гідність і стиль.