Гімнастика – тяжкий вид спорту, який потребує багато зусиль, сталеві нерви та витривалість. До ритму життя, який мають гімнасти, важко звикнути, однак сьогоднішня героїня доказала, що якщо захотіти, можна зробити все. Далі на kiyevlyanka.
У спорті з ранніх років
Народилась майбутня зірка гімнастики 15 серпня 1978 року у місті Донецьк. Виховували юну спортсменку мати та бабуся. Оскільки батьки розлучились коли Лілі було лише два роки й тато не займався вихованням, можна сказати, що дитинство було не таке яскраве, як у дітей з повних сімей. Однак, це стереотипи, про які варто забувати, тому ні, дитинство Лілія мала доволі щасливе, а тим паче коли її бабуся відводить до гімнастичного залу до Палацу спорту “Динамо”, де починається будуватись кар’єра майбутньої чемпіонки. Відбулось перше знайомство з гімнастичним всесвітом у віці п’яти років, і цей похід визначив майбутнє маленької Подкопаєвої.
Наполегливість, прагнення та години тренувань дались у відзнаки вже у 1993 році, коли вона взяла участь у своєму першому чемпіонаті Україну, та отримала на ньому призове місце. І це був лише перший крок до всесвітньої відомості.
Наступною знаковою подією було отримання срібної медалі у 1994 році на Чемпіонаті світу. Однак друге місце не було прийнятне для Лілії, тому розпочався рік ще дужчих тренувань, щоб у 1995 році отримати золоту медаль. Звичайно, робота, яка була покладена на покращення своєї професійності, приносить Подкопаєвій перше місце.
Кожен день Лілія Подкопаєва проводила у тренувальному залі, і дивлячись на її виступи можна було подумати, що кожен рух їй дається дуже легко та невимушено, однак це не так. Аби досягати висот, спортсменка повинна була працювати кожного дня, а також мати свій особистий графік. Ранок для неї розпочинався о 5 годині, о 5:30 вона виходила на тренування, потім довгі години уроків, а о 20:00 знову тренування. Часу для того, щоб розслабитись не було, однак це Лілію не турбувало, оскільки вона отримала свій стимул – бути чемпіонкою, і до нього прагнула.
На одному з тренувань, на початку 1996 року, Подкопаєва отримує важку травму, ламає два ребра під час падіння з колоди. Однак це її не зупиняє і вже у травні вона виступає на чемпіонаті Європи та поповнює свою поличку тріумфу черговими золотими медалями за багатоборство, бруси та вільні вправи. А також завойовує третє місце в опорному стрибку та командному заліку.
У тому ж, 1996 році, Лілія Подкопаєва їде до Америки на Олімпійські ігри. Вона стає чемпіонкою в абсолютній першості й вільних вправах. На цьому її досягнення на олімпіаді не завершується, оскільки вона здобуває срібло за вправи на колоді й стає єдиною гімнасткою, яка отримала звання першої олімпійської чемпіонки.
На жаль, 1997 рік став завершальним у кар’єрі гімнастки, оскільки поїхавши на черговий Чемпіонат Європи вона отримує лише бронзову медаль і розуміє, що старі травми, які були отримані за роки роботи над собою, дають про себе знати й заважають розвитку у спорті. Тому у 1997 році Лілія Подкопаєва залишає свій зал, у якому вона провела все життя. Але медалі, які були зароблені, нагадують про минуле. Всього за кар’єру гімнастка здобула 45 золотих, 21 срібну та 14 бронзових нагород.
Життя після завершення кар’єри
Всі хто колись займався спортом знають, що відійти від нього неможливо, так само сталось і з Лілією. Після завершення своєї зіркової кар’єри колишня гімнастка вирішує податись до Києва й здобути освіту. Для цього вона обирає Київський інститут фізкультури, і, звичайно, пов’язує майбутнє зі своєю попередньою творчістю і стає тренером-викладачем. Оскільки жінка звикла завжди бути першою та кращою у всьому, закінчити університет з відзнакою стало новою ціллю, яку Лілія успішно виконує.
Звичайно, маючи багато досвіду, гімнастка не могла не поділитись своїм досвідом з молодим поколінням, яке заворожено дивилось на її перемоги. Тому Подкопаєва відкриває у своєму рідному місті кілька гімнастичних шкіл, у яких почали зростати майбутні майстри спорту. Також вона підтримує спортсменів по усій країні, оскільки відкрила свій бізнес з виробництва спортивного одягу, який розташувала у США.
За всі свої досягнення та внески у спортивне життя країни, вона у 2004 році почала виступати у ролі національного посла у Раді Європи з питань спорту, толерантності та чесної гри.
Сімейне життя
Розпочала Лілія Подкопаєва свій шлях одруженої жінки у 2004 році. Її першим чоловіком став підприємець Тимофій Нагорний. На жаль, новоспечене подружжя отримало погану звістку, що Лілія не може мати дітей, через кількість отриманих травм під час занять спортом, тому пара вирішує усиновити хлопчика у 2005 році, однак, прогноз лікарів, на щастя, був помилковим, оскільки вже у 2006 році спортсменка народжує дівчинку. Шлюб пари протримався до 2009 року й розлучення було гучним, бо колишній чоловік наполягав, що Лілія не дозволяє йому бачитись з дітьми. Але ця ситуація тривала недовго, і колишнє подружжя змогло домовитись.
Наступний шлюб Подкопаєва уклала у 2012 році, її чоловіком був київський підприємець, однак шлюб протривав недовго. І вже у 2018 році колишня гімнастка оголошує, що вона втретє виходить заміж. Її нареченим став бізнесмен Ігор Дубинський. Пара живе у щасливому шлюбі у США, а також виховує спільну доньку, яка з’явилась на світ 2019 року.
Лілія Подкопаєва отримала від життя все, чого хотіла: успішна кар’єра, відомість й велика сім’я. Вона завжди була борцем, який отримує те, чого забажає. У цьому добре проглядається дух саме української жінки, яка всупереч перешкодам дійде до мети.