Кожен мешканець Києва має свою зону комфорту, з якої іноді важко вийти. Однак, бувають й ті, що заважають насолоджуватись життям. І у цій статті поради, які можуть допомогти з виходом із зони. Далі на kiyevlyanka.
Що таке зона комфорту?
Зона комфорту – це коло людини, у якій їй зручно та вона відчуває у ньому лише безпеку. Зазвичай це розуміння стосується не зовнішніх обставин, які можуть створити відчуття захищеності людини, а внутрішні, які особа сама собі робить. Наприклад, чоловік любить смачно поїсти фаст-фуд, однак завжди обирає одну й ту саму страву, всупереч широкого асортименту. Чому? Для нього це звично та відомо і цей вибір не принесе жодних несподіванок. Це лише один приклад, і він стосується однієї буденної речі, а їх в однієї людини може бути багато. Оскільки ніхто не зупиняється на чомусь одному, спочатку це вибір страви, потім одежі, а закінчитись може рішенням залишатись на тій самій роботі роками або не виходити зі своєї квартири.
Зона комфорту не завжди зловіща, якщо нею не зловживати й не звикати. Багатьом людям у Києві важливо знати свій розпорядок дня, бути впевненим, що нікуди не запізнишся, а у столиці рух життя доволі бурхливий, і треба встигати всюди. Це, якраз, один з факторів, який належить до адекватної зони комфорту.
Чому зона комфорту може стати пасткою?
Уявіть наступну ситуацію, особа вже десять років успішно працює в одній з Київських фірмі, все, на перший погляд, добре. Однак, якщо придивитись трохи пильніше, людина втомлена від своїх обов’язків, які вона виконує за копійки й ця робота вже давно приносить лише нервові зриви й вигорання. А з іншої сторони, особа не йде зі свого місця роботи, оскільки там все знайомо, є маленька, але стабільна заробітна плата. Чому ж йти? Відповідь очевидна.
Такий ритм життя буде заганяти людину у депресію, яка з кожним роком розвиватиметься все більше й більше, а поки не викреслити причину, яка створює проблеми, нічого не зміниться. І, частіше всього, неконтрольована зона комфорту, яка впливає на життя й починає її контролювати, надалі переходить у страх змін.
Безсумнівно, для кожної людини є своя зона комфорту, їхати до Хрещатика на автобусі чи метро, купляти один бренд взуття, це те, у чому жителі відчувають безпосередній вплив на своє життя, що все йде по плану.
Що робити, щоб вийти з зони комфорту?
Перш за все, потрібно собі признатись і виділити межі, які стали зоною. Це може бути будь-що – напої, кава, місце, фільми, книги тощо. Стоячи перед віконцем видачі кави, варто обрати не лате, яке є невіддільною частиною життя не один рік, а капучино. Так, на смак майже те саме, однак особа зробить перший крок у сторону чогось нового. Наступного разу це може бути сезонний напій. Гарантії ніколи немає, що обране сподобається, але людина буде знати, що саме їй не подобається.
Вихід із зони комфорту не завжди легкий, однак роблячи маленькі кроки, можна дістатись до мети. Це буде важко й страшно, однак результат завжди вартий зусиль. Треба обов’язково набратись терпіння, бо ніколи нічого не виходить за секунду. Розв’язання набутої проблеми може зайняти доволі тривалий час, але важливо не опускати руки.
У Києві дуже багато закладів, які манять своїм інтер’єром та пропозиціями. Якщо людину бентежить думка про похід до нового місця, потрібно брати, у такі походи, групу підтримки. Рішення взяти когось близького, хто поруч попри негаразди, дає відчуття спокою, оскільки поруч людина із зони комфорту. Саме так, багато людей відмовляються від знайомства з новими людьми через свою зону. Хоча поглянувши на столицю, можна побачити безліч жителів міста, і хтось з них може стати добрим другом чи коханням, однак не стають через страх.
Почніть дивитись нові фільми, читати нові книги та ходити у нові місця. Цей шлях, безумовно, буде складним та тернистим. Однак, коли надійде пропозиція поїхати в інше місто, страшно вже не буде, бо кожен пророблений крок над своїм комфортом, розширить його межі. Насолода від життя буде отримуватись набагато легше.
Розробіть собі план, у якому будуть зазначені щоденні дії, які відрізняються від буденного вибору і кожного дня помічайте виконане. А для того, щоб стимулювати не пропускати свої ж завдання, зробіть окремий конверт чи банку, що буде зручніше, у який за кожен пропущений день будуть потрапляти гроші. Ніхто не хоче позбуватись своїх коштів, за те, що можна було б виконати. І дивлячись на закреслені чи замальовані секції, кожен зможе побачити зроблену роботу. А в кінці місяця порадуйте себе чимось, що зробить вас щасливим.
Кожна проблема, яка виникає у житті людини, може бути знищена. Такі кроки робляться не для того, щоб знайти у собі проблему й признатись, що з вами щось не так, а задля майбутнього, яке особа сама в себе забирає. Потрібно цінувати кожну мить свого життя та насолоджуватися ним. Проблеми завжди будуть виринати. На деякі ми можемо повпливати, а на деякі, на жаль, ні. Але життя одне, і його варто цінувати й вкладати всі сили, щоб воно виглядало саме так, як у мріях.
Зона комфорту – це не щастя та безпека. Це страх щось змінити й стикнутись з наслідками. Але наслідки, у будь-якому випадку, будуть, а що робити з ними вирішувати самій людині. Вийдіть з зони й побачите, що світ може здивувати.