У навчальних закладах ми нерідко вивчаємо видатних особистостей, які прославилися через певні досягнення та прояви. Але часто історія забуває багатьох інших людей, які теж зробили неабиякий внесок і прославили своє місто та країну. Тому, ми зробили добірку киянок, імена яких також варто сьогодні згадати. Далі на kiyevlyanka.
Олександра Петрівна Романова
Романова Олександра Петрівна (1838-1900) – велика герцогиня Ольденбурзька, дружина імператора Олександра II. Через важке поранення княгиня залишила придворне життя та переїхала до Києва і в 1889 році заснувала там жіночий Покровський монастир. У липні того ж року Олександра Петрівна вилікувалась від недуги, що підштовхнуло її там прийняти таємний постриг під ім’ям Анастасія Інокінія і залишитися назавжди там жити. Через певний час в монастирі герцогиня створила цілу систему благодійних закладів: була безкоштовна аптека і амбулаторія, жіноча лікарня, церковно-парафіяльна жіноча школа, майстерні, притулки для вдів, які хотіли жити в монастирі тощо. Лікувальна база монастиря відповідала сучасному рівню науки і техніки того часу. Саме там вперше у Києві з’явився рентгенівський апарат, а в закладах працювали кращі київські лікарі, в тому числі Данило Заболотний. До кінця життя жінка віддавала всі сили та засоби на утримання монастиря та створеної нею безкоштовної лікарні. Миколаївський собор, збудований за її волею, досі залишається найбільшою церквою Києва.
Варвара Ханенко
Варвара Ханенко (1852-1922) – колекціонерка, дочка відомого українського мецената Миколи Терещенка. Варвара одружилася з юристом і підприємцем Богданом Ханенком. У той час чоловік любив займатися розкопками різних артефактів, а дружина йому в цьому допомагала. У результаті, вони зібрали значну колекцію мистецьких скарбів, які являли собою зразки як західної, так і східної культури. Пізніше подружжя заснувало приватний музей. Після смерті чоловіка все мистецьке майно дісталося дружині. Але настали важкі часи – Перша світова війна. Щоб зберегти колекцію, Варварі довелося переховувати знахідки. Після закінчення війни Ханенко захотіла передати колекцію Українській академії наук на постійне збереження, але за умовою свого покійного чоловіка. Умова була наступна: музей має називатися іменем Богдана та Варвари Ханенків. Так і сталося. Зараз цей музей називається “Художній музей Богдана та Варвари Ханенків”.
Оксана Петрусенко
Оксана Петрусенко (1900-1940) – оперна співачка, народна артистка Радянського Союзу. Оксана не мала співочої освіти. Ставши дорослою, дівчина спробувала вступити в Київський музично-драматичний інститут, але через брак коштів провчилася лише один рік. Натомість вона постійно вчилася співу та акторської майстерності у досвідчених партнерів, а також набирався досвіду в мандрівних труп. З 1934 року співачка набула надзвичайної популярності і співала в Київській опері. Нею захоплювався весь Київ і Радянський Союз. Її великі ролі в операх: “Наталка Полтавка”, “Аїда”, “Туга” викликали захоплені відгуки. Але її шалений успіх обірвала раптова смерть, яка була спричинена тромбом. Незадовго до кончини вона отримала звання народної артистки СРСР.
Марія Примаченко
Марія Приймаченко (1909-1997) – видатна українська художниця, майстер народного декоративного розпису, представниця “наївного мистецтва”. Народився в селі Болотня, що на Київщині, в простій селянській родині. Почала займатися подібним мистецтвом ще в дитинстві, коли пасла гусей. У 1936 році її малюнки під назвою “Звірі з Болотні” набули великої популярності, за що жінка отримала диплом І ступеня на Всеукраїнській виставці народного мистецтва в Києві. Ці роботи часто представляли на різних виставках. Вже в 70-х роках Марія отримала другу хвилю популярності за картину “Гороховий звір”. Крім цього, Примаченко також займалася письменництвом, керамікою та вишиванням.
Аріадна Громова
Аріадна Громова(1916-1981) – українська письменниця-фантаст, журналіст, талановита літературознавиця, популяризатор науки. Народилася Аріадна в Києві 15 грудня 1916 року. З 1935 року друкувалася в київських газетах та журналах. Після закінчення історико-філологічного факультету Київського університету працювала журналістом.
Втративши під час німецької окупації чоловіка, приєдналася до антифашистського київського підпілля. Через це її відправили до гестапівської в’язниці, де жінку жорстоко допитували та знущалися. Пізніше Аріадну відправили в концтабір, але їй вдалося втекти. Ці події жінку не зламали, тому вона знову приєдналася до підпілля. Після закінчення війни Аріадна написала книгу “Лінія фронту на сході”, де розповіла всю правду тодішніх реалій. Перше видання вийшло, а от друге – ні, через радянську цензуру. У виданні письменниця намагалася розповісти правду про роль колаборантів у знищенні євреїв. Відтоді продовжила свою діяльність у рамках фантастичних творів, серед них: “Поєдинок сам із собою”, “В Інституті часу ведеться слідство”, “Ми однієї крові – ти і я”, “Глеги”.
Валентина Саніна
Валентина Саніна (1899-1989) – киянка, яка в 1930-1950-х роках стала відомою модельєркою Голлівуду, створивши найпопулярніший бренд одягу “Valentina”. Валентина народилася 1 травня 1899 року, в Києві. Там вона закінчила середню школу та драматичні курси, після чого, виступала на сцені театру в Києві. Згодом одружилася і переїхала до Америки. Не зумівши стати актрисою в США, дівчина спробувала свої сили в дизайні одягу, створивши будинок моди “Valentina Gowns”, який став надзвичайно популярним. Там одягалися найвідоміші зірки Голлівуду, такі як: Грета Гарбо, Одрі Хепберн, Полетт Годар, Клодетт Кольбер. Цей одяг був популярний завдяки поєднанню елегантності, простоти, комфорту та розкішного зовнішнього вигляду. Саме вона ввела в моду китайські пальто, тюрбани і тумани, сукні і пальта з капюшоном, спідниці-брюки і капелюхи-котелки.
Без минулого нема майбутнього. Нам важливо згадувати та шанувати людей, які колись своєю працею, ентузіазмом, знанням прославили і збагатили нашу столицю та країну. Вони цього варті.