Російсько-українська війна стала викликом для мільйонів людей почати нове життя за кордоном. Однією з тих країн, які створили програми підтримки для біженців з України, є Великобританія. Сюди вже переїхало декілька сотень українців. Киянка Христина Новицька зрозуміла на власному досвіді, як жити за тисячі кілометрів від дому в умовах англійського клімату та менталітету. Також вона дала поради, які допоможуть кожному пройти психологічну адаптацію в іншій країні. Далі про це на kiyevlyanka.
Шлях до британських островів: як Христина емігрувала у Великобританію?
У перший день повномасштабного вторгнення росіян на територію Київської області, 24 лютого 2022 року, життя Христини змінилося назавжди. Тоді вона разом зі своєю дворічною донькою вирушила на захід України, проте там також відчувалась небезпека. Постійно лунали звуки повітряної тривоги, тому киянка вирішила поїхати за кордон. Спочатку вона з дитиною зупинись у Румунії:
«Ми були в Румунії близько 10 днів. Вважаю цю країну недооціненою з боку співвітчизників. Тут щодня розповідали про війну в Україні. Румунці взяли нас до себе, годували, а на заправних станціях небайдужі давали кошти на паливо. У цій країні хороші соціальні виплати, садочки на повний робочий день, соціальне житло», — згадала вона, як пише портал evacuation.
Попри це, Христина зовсім не знала румунської мови, до того ж планувала їхати далі до Італії. Але неочікувано її плани змінилися. Вона залишилась в Угорщині на 2 місяці, оскільки отримала вигідну пропозицію:
«Угорці дозволили жити в квартирі безкоштовно, приносили їжу, купували новий одяг. Хоч ця країна не є найкращим партнером для нашої, звичайні люди готові допомагати біженцям. У центрі Будапешту є навіть ресторан, де тричі на день безкоштовно годували українців», — розповідає Христина.
У Будапешті в киянки виникла ідея переїхати до Великобританії, тому що вона знала англійську мову на середньому рівні й хотіла працювати повний день. Крім цього, ця країна славиться якісною освітою й високим рівнем життя. Незабаром Христина знайшла спонсорів в інтернеті. Вони покрили усі витрати на поїздку: купили квиток на літак, проїзд у транспорті, дали окремі кімнати для жінки та дитини:
«Я проживаю в районі Ектоні, який розташований на заході Лондона. Мої спонсори — це янголи-охоронці, бо якби не вони, я б не впоралася з тією кількістю заяв, які треба було розіслати в різні установи», — розповідає вона.
Враження київської емігрантки про нову країну
Після прибуття до Великобританії Христина була приємно вражена життям англійців та інших емігрантів. Попри деякі труднощі, вона помітила багато позитивних особливостей життя в цій країні.
Виявляється, що погана погода на британських островах — хибний стереотип. Буває, що вона часто змінюється, наприклад, дме вітер, а потім починає йти дощ. Але загалом немає великої різниці між українським та англійським кліматом:
«Погода — це останнє, що повинно вас турбувати, якщо ви наважились сюди приїхати. Погода тут, як у наших Карпатах, тому це не є проблемою», — сказала вона.
Великою перевагою життя у Великобританії є розвинена транспортна система, адже можна зручно дістатись у будь-яку частину міста чи населений пункт за його межами. Але варто пам’ятати, що поїздки в громадському транспорті коштують дорого. У зв’язку з цим потрібно враховувати розташування місця роботи, дитячого садка, школи та інших локацій, які доведеться часто відвідувати:
Також у цій країні багато престижних навчальних закладів, які мають безліч позитивних відгуків. Але варто пам’ятати, що не всі мають високий рейтинг й доступну вартість послуг. Христина була здивована тим, що дитина може безкоштовно перебувати в дитячому садочку лише 3 години протягом дня. Це є проблемою для тих батьків, які тимчасово безробітні або мало заробляють.
«За таких умов я не можу влаштуватися на роботу, хто мене візьме на 3 години? З ким залишити Стефанію в інший час, якщо я одинока мама?», — роздумує киянка.
Поки Христина шукала роботу в Лондоні, вона перебувала на обліку в центрі зайнятості та отримувала грошову допомогу. Але, як виявилося, цих грошей не вистачало на комфортне життя:
«Мені дають 21 фунт на дитину щотижня. Також я отримую виплати з безробіття. Загалом це 650 фунтів на місяць. Цих грошей вистачає на проїзд та харчування, тому орендувати житло в майбутньому без роботи я не зможу», — сказала вона.
У Лондоні та в багатьох інших англійських містах існує велика конкуренція серед охочих орендувати житло. Також варто бути готовим до того, що потрібно буде сплатити оренду на півроку вперед.
Христина приїхала у Великобританію за програмою «Дім для українців», яка була створена урядом Великобританії. Згідно з нею біженці мають можливість безкоштовно жити в квартирі чи будинку спонсора або британській сім’ї протягом 6 місяців. Після цього можна продовжити термін проживання, але в більшості випадків потрібно самостійно шукати нове житло.
Поради, як психологічно адаптуватись до життя у Великобританії?
Ця країна має багато відмінностей від українського менталітету та традицій. Люди, які приїздять сюди жити, стикаються з проблемою адаптації. Для того, щоб швидше звикнути до життя в нових умовах, киянка Христина радить робити наступне:
- Поліпшувати знання англійської мови та якомога частіше спілкуватись з місцевими жителями: відвідувати курси, соціокультурні заходи, громадські заклади.
- Створювати комфортне оточення — знайомитись з місцевими жителями та українськими емігрантами, з якими приємно спілкуватись.
- Облаштовувати нове житло на власний смак, наприклад, купувати нові меблі, картини, об’єкти декору або зробити капітальний ремонт.
- Шукати роботу та хобі, які подобаються. Це не лише буде сприяти цікавому проведенню часу, але й значно поліпшить емоційний стан.
- У разі необхідності звертатися за допомогою. Наприклад, у багатьох біженців часто виникає потреба в отриманні фінансової та матеріальної допомоги від уряду Великобританії.
- Більше дізнаватися про нову культуру: подорожувати в інші регіони Великобританії, відвідувати музеї, кафе, виставки, долучатися до спільнот, які підтримують високі моральні цінності та українців.
- Усе це допомагає звикнути до життя в іншій країні. Процес адаптації зазвичай займає декілька місяців. Протягом цього періоду психологічний стан може часто змінюватись, але не варто хвилюватися та приймати необдумані рішення. З часом самопочуття поліпшиться та вдасться легше орієнтуватися в новому оточенні, спілкуватися з людьми на іноземній мові, швидше вирішувати проблеми та виконувати важливі справи.