Вчені довели, що простір міста та його архітектура можуть впливати на ментальне здоров’я мешканців: що більш різноманітна архітектура та більше у місті зелених зон — тим комфортніше та щасливіше люди себе почувають. І навпаки — “погані” архітектурні рішення та неправильна організація міського простору можуть викликати психологічні проблеми та навіть заганяти містян у депресію. Далі на kiyevlyanka.
Нерідко навіть можна почути, що у містах люди гірші ніж у селах. Городяни більш стримані у прояві почуттів, менш відкриті, рідше посміхаються, неохоче йдуть на контакти з незнайомими людьми. Та найбільше нарікань викликає їхня байдужість, черствість, неуважність до інших. Кияни – окрема тема. У столиці немає часу відпочивати, й кожну годину потрібно кудись бігти. Важко помічати якісь дрібниці та радіти їм, тому що мешканці завжди поспішають. Однак хтось полюбляє за це Київ, адже тут швидкий темп життя, а хтось навпаки любить розміреність.
Захисний механізм городянина
У містах люди гірші ніж у селах – це звичайно, що міф та вигадка, але все ж існують цілком природні пояснення.
Кожен мешканець мегаполіса стає учасником сотень соціальних контактів, на нього діє безліч подразників, його свідомість буквально пересичена різноманітними враженнями. Тож вступає у дію своєрідний захисний механізм: свідомо чи підсвідомо частина киян прагнуть скоротити кількість контактів. Тому стосунки між городянами набувають поверховості, анонімності, меншої тривалості, знижується чутливість до проблем інших. Адже чим більше контактів, тим менше часу, уваги та емоцій людина може приділити кожному з них. Наслідком цього є зниження соціальної відповідальності мешканців міст. Водночас це все ще залежить від типу особистостей, адже одні кияни можуть уникати нових знайомств, а інші – жити не можуть без комунікації, ідентично може бути й в селі чи інших населених пунктах.
Невже городяни справді такі жорстокі?
Багатьом мешканцям міст, мабуть, відомі випадки, коли людина зазнавала нападу, а численні свідки цього удавали, що нічого не відбувається. Часом ця міська байдужість набуває крайнього вираження – перехожі можуть тривалий час обминати людину, яка з невідомих причин лежить просто на асфальті. Невже городяни справді такі жорстокі? Психологи пояснюють це явище розмиванням відповідальності: чим більше спостерігачів, тим менше ймовірність, що хтось втрутиться. Людина, яка залишається наодинці з тим, хто потребує допомоги, надасть її значно швидше.
Взагалі на людину в столиці діє стільки різноманітних подразників, що вона просто перестає на них реагувати, у неї формується своєрідний імунітет на те, що відбувається навколо. Так середовище великого міста провокує байдуже, відчужене, навіть жорстоке ставлення людей один до одного. Очевидно, що кожний окремий городянин у цьому не винен. Але факт лишається фактом: з точки зору душевного комфорту жити у мегаполісі стає все важче. Сучасне велике місто потребує психотерапевтичної допомоги.
Місто здатне впливати на людину через п’ять посередників:
- архітектура;
- відкриті простори та їхня естетика;
- сенсорне сприйняття (освітлення, звуки, якість повітря запахи тощо);
- соціум та культура;
- екологія.
Архітектура, світло та звуки: як Київ змушує нас “сумувати”
Уявіть, що ви вийшли з дому і йдете містом, вам здається, що ви повністю контролюєте свої думки та настрій, та він навряд чи покращуватиметься, якщо ви проходите повз Хрещатика та бачите засмічені тротуари, повсюди шум від машин та безмежні паркування, а з боку ще люди, які просять милостині, ймовірно, не на їжу, а на алкоголь та інші заборонені продукти. Від цього лише настрій пригнічується, а роздратованість зростає.
Залежно від того, наскільки простір столиці “дружній” до мешканців, він може покращувати й погіршувати настрій, і як наслідок — впливати на психічне здоров’я, виховувати характер.
Вплив архітектури столиці на ментальне здоровʼя
Якщо говорити про архітектуру, то її найгірша властивість — це одноманітність, коли більшість будівель мають однакові форми, розміри та схоже розташування. Класичний приклад — щільні спальні райони, особливо такі як Позняки та інші.
Одноманітна забудова не тільки ускладнює орієнтацію у просторі, а й негативно впливає на ментальне здоров’я, викликає нудьгу, почуття невизначеності, замкненості.
У разі тривалого споглядання такої архітектури, кияни, туристи, особливо чутливі особистості, можуть відчувати апатію, втому, а нерідко й впадати в депресію.
Водночас яскрава архітектура столиці добре впливає на людей. Вони стимулюють увагу, когнітивні процеси й пам’ять, пробуджують цікавість і дозволяють мати значно динамічніший досвід взаємодії з міським простором. Ви певно помічали, що коли приїжджаєте на Поділ, гуляєте по набережній чи ходите по історичних вуличках Києва – настрій в рази покращується.
Біонічна архітектура – найбільш позитивно впливає на ментальне здоров’я людей, вона проєктується близькою до природних форм естетикою, тому викликає спокій та умиротворення.
“Мурашники”: як бути з висотною забудовою у Києві
Висотні будинки – це звична справа для столиці України, забудова втомлює не лише своєю одноманітністю, а й перешкоджають легко орієнтуватись містом. Численні багатоповерхівки, які українські урбаністи прозвали “мурашниками” також можуть створювати ефект психологічного тиску.
Ще один великий мінус висотної забудови — захаращення прибудинкової території автівками та перевантаження дорожньої мережі. Нікому не секрет, якщо приїдеш після обіду, то припаркуватись біля будинку вже буде майже неможливо. Але при цьому майже ніхто не замислюється, що ці всі паркування теж негативно впливають на здоров’я киян.
Насправді якщо першу проблему можна вирішити достатньою кількістю підземних паркінгів, то друга, щодо перевантаження дорожнього полотна залишається під питанням.
Водночас Київ складно уявити без хмарочосів. Тож влада спільно з міськими планувальниками має шукати альтернативні рішення, які дозволять поєднати комфорт мешканців та висотну забудову.
Актуальною в Україні може стати популярна європейська тенденція — зростання міста в ширину, а не вгору, а також злиття маленьких міст із великими. Відомо, що оптимально комфортна висота житлового будинку — це 5 поверхів, максимум 9, але в Києві та інших великих містах з цим дуже великі проблеми, адже будуть будинки “ледь не до неба”.
Зелені зони та водойми: оазиси, що покращують життя
Надзвичайно важливу функцію зближення людей у столиці виконують зелені зони, де люди можуть прогулюватися, відпочити й загалом перебувати в спокійному стані. Взагалі, потенціал парків та скверів у місті безмежний. Мало того, що парки можуть виконувати роль орієнтирів у місті, так ще й заохочують містян до фізичної активності, спілкування та проведення часу на вулиці, “дістаючи” таким чином людей з їхніх домівок.
Киянин або турист має відчувати себе в безпеці та розуміти, як влаштований простір. Київська влада повинна зробити все можливе, щоб кияни та гості столиці почувалися у місті добре. Усі мають розуміти, що впливають на ментальне здоров’я не лише певні сімейні чи робочі перипетії, але й значний вплив на мешканців столиці здійснює перш за все архітектура та інші аспекти міського середовища.
