Вона любить класику, обожнює поєднувати несумісні речі і вважає, що почуття смаку дається природою. Вона терпіти не може fast fashion і не розуміє, навіщо люди купують речі, що не дарують насолоди. Далі на kiyevlyanka.
Вікторії було років 10, коли вона чітко зрозуміла, що хоче бути дизайнеркою. Це було за часів глибокої радянщини, тоді і слів таких не існувало. Проте маленька Віка дуже чітко розуміла свою справу. Спочатку вона перекроїла сукню мами, потім взялася на таткову форму… Лише потім їй спало на думку, що батьки, мабуть, будуть сваритися, але ж вона мала проекспериментувати і здійснити те, про що мріяла!
Мрії здійснюються, якщо…
Так, батьки сварилися, але Вікторію це не переконало залишити свій досвід. Навпаки – вона ще взялася фарбувати нудну білу тканину, в результаті чого уся ванна кімната була заляпана синіми плямами. Батьки вже не сварилися – бачили, що їхня донька щось наполегливо шукає. А коли юна Віка зшила з батькових сорочок нову сукню для себе, усі ахнули – настільки річ була стильною і ні на що не схожою!
Віка точно знала, що навчатиметься на модельєра, а там вже – як складеться. І дівчина вступила на факультет прикладного мистецтва Текстильного інституту москви.
Гресь вважає, що десь з 2010-х років почався процес ідеалізації радянщини. В Радянському Союзі, вважає Вікторію, все було зовсім не такими, як про це показують у кіно. Бо життя і можливості були сильно обмежені.
Вона знає, про що каже. У 1987 році її, випускницю столичного вишу, запросив невеликий провінційний театр Ужгорода до себе на роботу. Віка жодної хвилини не вагалася, вона відразу почала збирати речі.
Дехто з її знайомих здивовано цікавився, невже вона залишить москву заради Ужгорода. А Гресь не розуміла, навіщо їй лишатися! Для неї дизайнерство було способом її життя, вона точно знала, що в театрі здобуде свій перший досвід роботи.
Історія бренду “VG”
А за чотири роки Вікторія зрозуміла, що готова йти далі.
Насправді театр дуже багато дав їй: там вона навчилася відпускати свою уяву, розуміючи, що меж не існує.
Так, починати було трохи страшно – її стартап міг легко провалитися. Але за рік роботи вона зрозуміла, що на вірному шляху, треба активніше просуватися далі. Вона зробила свій перший показ, мала гучний успіх і вирішила перебиратися у Київ.
Чекали її там? Звісно – саме тому Вікторія Гресь так швидко завоювала Київ.
Буквально за пару років про неї дізнався весь світський Київ: в центрі столиці відкрився будинок моди “Victoria Gres” і бутик “VG”. Модні журнали писали, що нарешті в столиці з’явився свій модний дизайнер Вікторія Гресь, яка влаштовує дивовижні покази, що схожі на театралізовані вистави і неймовірні перформанси.
Між шоу і перформансом
Так, її досвід роботи в театрі нікуди не зник, а проявився саме в оцих великих шоу-показах. За часи свого існування бренд Вікторії Гресь випустив понад 60 різних колекцій, в основі яких були використані відомі кінообрази або культові особистості.
“Одного разу в Америці”, “Синя борода”, “Небезпечні зв’язки” – цим колекції будувались навколо відомого образу, а “Grand Opera” був присвячений відомій співачці Марії Каллас. Один з останніх показів Гресь “Денна красуня”, був натхненний образом відомої кінозірки Катрін Денев.
Сама Вікторія Юріївна пояснила, що повернулася до вічної класики після років пошуків. Знов і знов дійшла висновку, що прекрасна класика ніколи не вийде з моди, а її речі – будуть доречними в будь-якій ситуації.
У кінці 2010-х років Вікторія відкрила ще один напрямок діяльності – Gres Decor, і почала розробляти дизайн приміщень. Спочатку для знайомих, потім – і для інших людей. Пані Гресь каже, що її стиль в дизайні полягає саме в поєднанні різних речей: вінтажних, ексклюзивних і сучасних, необов’язково дорогих. І ще вона дозволяє собі зараз робити те, що заборонено підручниками: іноді порушувати правила поєднання кольору, адже це так нудно! А Вікторія Гресь була і залишається непередбачуваною дизайнеркою!