В ситуації, коли власний дім стає небезпечним місцем, щороку опиняються тисячі українців. Далі на kiyevlyanka.
Домашнє насильство — це не лише про завдані побої. Насправді ж воно включає десятки форм насильницької поведінки. Але у всіх цих різновидів є спільні ознаки: відсутність поваги до іншої особи, прагнення влади та контролю над ним або нею, керування його або її рішеннями та діями.
Домашнє насильство може бути спрямоване як на дружину, чоловіка чи дітей, так і на інших родичів — двоюрідних братів та сестер, бабусь та дідусів, колишнє подружжя, наречених, осіб, які спільно проживають однією сім’єю також це може стосуватись й опікунів.
Втім у жодному з випадків воно не є внутрішньосімейною справою чи особливостями родинного спілкування. Це протиправні дії, яким немає виправдання та про які не можна мовчати. Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” виділяють чотири види насильства: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне.
Види домашнього насильства
Дуже часто люди, які потерпають від домашнього насильства, взагалі не розуміють, що зіткнулись із ним. На жаль, у нашому суспільстві досі існує багато стереотипів, що допомагають завуальовувати його різновиди.
Насильство може бути:
- психологічним, коли агресор принижує та маніпулює вами, ігнорує або зневажає ваші думки, почуття, бажання. До цього виду насилля можна віднести погрози, переслідування, постійний контроль з боку кривдника. Також це може бути дискримінацією ваших переконання, віросповідання, національної, расової належності чи походження, шантаж тощо;
- економічним, якщо вам забороняють використовувати ваші кошти так, як ви вважаєте за потрібне, або обмежують доступ до грошей. Це також може бути пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва;
- сексуальним, коли кривдник примушує до небажаних сексуальних контактів з ним чи з іншими людьми, збочених форм сексуальних стосунків, до роботи у порноіндустрії чи секс-бізнесі, до вагітності чи аборту;
- фізичним, у разі коли кривдник наносить тілесні ушкодження, обмежує вашу свободу, не випускає або не пускає до власного помешкання. Насильством слід вважати змушення до вживання алкоголю чи наркотиків, погрози вбити чи створити ситуацію, яка може загрожувати вашому життю та безпеці, примусове переміщення в межах держави або за кордон, позбавлення їжі, сну чи відпочинку.
Кількість постраждалих від насилля в Києві
В березні 2024 року Київський міський Центр гендерної рівності, запобігання та протидії насильству прийняв і опрацював 1427 звернень від містян, які надійшли на “телефон довіри”. Це на 9% більше, ніж у лютому 2024 року.
В березні 2024 року майже в усіх районах Києва, крім Подільського та Печерського, зросла кількість звернень громадян до мобільних бригад допомоги щодо домашнього насильства.
Найбільше консультацій мобільні бригади надали жителям Шевченківського району, переважали запити на психологічну допомогу. Дзвінків щодо домашнього насильства надійшло понад 40%. Водночас у порівнянні з лютим 2024 року, число звернень щодо насильства від чоловіків зменшилось — зі 132 до 113.
Що робити, якщо стаєте свідком чи стикаєтеся з насильством у столиці?
Боротьба з домашнім насильством – великий виклик, однак долати його допомагають навіть маленькі кроки.
Ось набір простих кроків, які можуть допомогти:
- Крок перший: викликати поліцію.
Дзвінок до поліції за номером 102 – це перша дія, яку варто виконати в екстреному випадку домашнього насильства. Правоохоронці можуть втрутитися в ситуацію, припинити насильство та допомогти постраждалій особі. Викликати правоохоронців можна також через спеціальний мобільний застосунок для жінок. Основна перевага додатка – кнопка “SOS”, яка дає змогу зв’язатися з поліцією без дзвінка та автоматично визначає місцеперебування людини, яка постраждала, через геолокацію.
- Крок 2: зафіксувати насилля.
Мобільний телефон майже завжди ми тримаємо в руках – він може стати інструментом допомоги, таким чином, якщо ви побачили на вулиці, що відбувається щось схоже на насилля, то в такому разі фото, відео чи аудіозаписи подій можуть допомогти поліції правильно кваліфікувати злочин. Або стати доказами під час розгляду справи в суді (хоча такі докази не є обов’язковими).
- Крок 3: привернути увагу.
Якщо чуєте грюкіт, образи, крики про допомогу у сусідів або на вулиці – можливо, ви стаєте свідком насильства. Не знаєте, що робити?
Спробуйте привернути до ситуації увагу інших. Зверніться по допомогу до перехожих або сусідів. Розкажіть, що сталося. Попросіть викликати поліцію, зафіксувати події на телефон, якщо не можете цього зробити власноруч.
- Крок 4: порадити звернутися по допомогу.
Нагадайте людині, що допомога поряд, по неї просто треба звернутися. Порадьте зателефонувати на гарячу лінію 1547, щоб отримати консультацію чи допомогу. Або знайдіть місцеву установу, яка займається проблемою домашнього насильства, та надішліть контакти, адресу. Якщо людині треба піти до поліції, суду чи адвоката – запропонуйте сходити разом.
Кожна постраждала людина має право на безоплатне отримання соціальних послуг, медичної соціальної, психологічної та правової допомоги. Втім, важливо пам’ятати, що всі послуги та допомогу постраждала людина може отримати винятково за власним бажанням.
- Крок 5: звернутися по допомогу
Насамперед постраждала від домашнього насильства людина або свідок насильства може зателефонувати до поліції за номером 102 або ж звернутися до мобільної бригади соціально-психологічної допомоги, номери для різних міст зібрані на сайті “Розірви коло”.
Бувають випадки, коли може бути лячно повідомити про випадок домашнього насильства особисто. Для цього працюють гарячі лінії. Отримати підтримку або консультацію можна анонімно за номером 1547 або ж звернутися на національну гарячу лінію з запобігання домашнього насильства 116 123, більше контактів ви знайдете на сайті “Розірви коло”.
Дзвінки безкоштовні, а підтримку можна отримати цілодобово. В Україні існує повноцінна інфраструктура допомоги тим, хто постраждав від домашнього насильства – мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, кризові кімнати та притулки для жінок із дітьми. Все це створено і працює для того, щоб зарадити домашньому насильству та вберегти постраждалих осіб від кривдників.
Куди звертатись киянам, якщо вони зіткнулись з насильством?
Жителі столиці, які постраждали від насильства чи опинились у загрозливій ситуації, можуть звертатися по допомогу фахівців за номерами телефонів:
- 15-00 (зі стаціонарного);
- 044-272-15-00 (з мобільного).
Консультацію та допомогу нададуть незалежно від статі, місця реєстрації чи інших соціальних характеристик.
У Києві також працює мобільна бригада соціально-психологічної допомоги. Її працівники мають можливість виїжджати на виклики та надавати допомогу на місці. Телефони для звернень:
- +38096 267 4824 або +38099 679 2374 (правий берег),
- +38096 267 4840 або +38099 679 23 87 (лівий берег).
Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги:
- оперативно відреагує на повідомлення про випадки насильства і виїде на місце події за необхідності;
- надасть безоплатну психологічну підтримку;
- розкаже постраждалим їхні права, медичні, юридичні та інші послуги, які можна отримати для подолання наслідків насильства;
- повідомить про наявні спеціалізовані сервіси (притулки, кризові кімнати, денні центри) та, за потреби, перенаправить туди постраждалих від домашнього насильства.
Як відомо, у Дарницькому районі столиці, на базі центру сімʼї почала прийом спеціалізована служба первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.
У центрі завершили капітальний ремонт та облаштували найпростіше укриття. Приміщення відремонтоване з урахуванням безбар’єрності для комфортного перебування як відвідувачів центру, так і місцевого населення під час повітряної тривоги.
Нова Служба працює за адресою: провулок Ігоря Качуровського, 1.
Фахівці готові надавати допомогу всім, хто її потребує.
Також зв’язатися з ними можна за телефоном: 044-567-46-06.
