Євпраксія Мстиславна: княжна та лікарка

Про княжну Євпраксія Мстиславна, доньку київського князя Мстислава Великого, відомо не дуже багато й дані ці часом суперечливі. Так, у різних джерелах зустрічаються посилання на її імена Зоя, Ірина та Добродія. Їй приписують щире захоплення медициною та фармацією, лікування людей та написання медичного трактату «Алімма». Далі на kiyevlyanka.

Достеменно відомо, що княжну видали заміж за імператора Візантії Олексія Комніна. Розповідаємо більше про відомі деталі та легенди, пов’язані з її життям.

Дитинство у Київській Русі та шлюб

Княжна Євпраксія була дев’ятою дитиною київського князя Мстислава, який був правнуком Ярослава Мудрого. Матір’ю дівчинки, яка народилась у XII столітті, була шведська принцеса Христина. Можливо, при народженні її назвали Іриною, але точних підтверджень цьому факту немає.

Євпраксією дівчина стала відома на момент одруження. Княжні було 15 років, коли задля дотримання мирних угод з Візантією, вона вийшла заміж за імператора Олексія Комніна. Тоді історики зафіксували її ім’я як Добродія, що грецькою мало відповідник Євпраксія. Водночас інші джерела зазначають, що в шлюбі київська княжна отримала ім’я Зоя.

Що точно відомо про неї, так це те, що в дитинстві княжна здобула ґрунтовну освіту. За звичаями того часу вона вивчала:

• грецьку та церковнослов’янську мови,
• шведську мову, як мову своєї матері,
• граматику.

Дівчинка навчилась читати та занурилась у багатство князівської бібліотеки, рівних якій було в ті роки не дуже багато. Прибувши до Візантії, юна княжна дивувала місцеву еліту своєю освіченістю та захопленням наукою.

Життя у Візантії

Роки, коли Євпраксія Мстиславна прибула до Візантії, вважають періодом занепаду імперії. У цей час жінки та чоловіки у вищих колах більше дбали про розкоші, ніж про освіту. Наука та прогрес мало кого цікавили.

Проте київська княжна не покинула своїх занять. Серед її друзів була Ганна Комніна, яка писала книги та могла справити вплив на юну дружину імператора. До речі, шлюб виявився вдалим, хоча і тривав недовго. Достеменно невідомо, чи були у пари спільні діти. Деякі джерела приписують їм доньку Марію, інші ж свідчать про бездітність Олексія та Євпраксії.

Ще вдома княжна зацікавилась вивченням народної медицини та лікувала хворих. Саме завдяки цьому й вважається, що вона отримала ім’я Добродія. Захоплення медициною залишилось з нею і у далекій Візантії.

Медичний трактат «Алімма» приписав Євпраксії російський дослідник Хрисанф Лопарев у 1902 році. Твір був написаний грецькою мовою. Його оригінал досі зберігається у Флоренції, у бібліотеці Медічі. Причиною для такого визначення авторства став напис «Мазі пані Зої — цариці», знайдений в книзі. Однак немає підтверджень того, що Євпраксія у Візантії називалась Зоєю, як і будь-яких інших вказівок на авторство княжни. Можливо, вона була винахідницею згаданої мазі, а може й написала весь трактат. Принаймні освіти для цього їй би вистачило.

Варто зазначити, що за часів СРСР науковці їздили до Флоренції з метою підтвердити чи спростувати це авторство. Це була делегація чоловіків-істориків, які не змогли знайти додаткових свідчень або якихось нових даних.

Трактат «Алімма»

Чому авторство медичного трактату «Алімма» приписують саме Євпраксії Мстиславні? Щоб відповісти на це запитання, варто звернути увагу на його зміст. Цей п’ятитомний твір присвячений переважно акушерству, пологам та жіночій гігієні. В ньому розповідається про правила шлюбних стосунків для жінок, про статеве життя та поведінку під час вагітності. Детально описані поради для харчування вагітних. Великий розділ присвячений гігієні під час очікування дитині. Наприклад, вказано, що жінка має приймати теплу ванну, але в жодному разі не гарячу, принаймні раз на три дні. Також трактат містить поради по догляду за новонародженим та для харчування породіллі.

Окремі розділи присвячені питання краси – як зберегти здоровими зуби, як фарбувати волосся, як доглядати за собою та які мазі та креми можна для цього використовувати. Власне, тому трактатові й приписують жіноче авторство. По-перше, такі теми цікаві насамперед жінкам. По-друге, саме жінки з власного досвіду мали, чим поділитись у цій сфері, тим паче така освічена жінка як княжна Добродія.

Заперечуючи її авторство, науковці посилаються на те, що вона не мала змоги у XII столітті отримати такі знання. Проте варто зазначити, що ще у стародавньому Єгипті була медична школа для жінок, а в Київській Русі жіноча освіта не заборонялась, тим більше для представниць княжого роду.

Таким чином, Євпраксія Мстиславна могла не лише займатись практичною медициною, а й писати наукові праці. Коли помер її чоловік, то вона обмежила коло спілкування й практично не з’являлась при дворі. Відомо, що вона написала хроніки Візантії, які збереглись.

Датою смерті княжни називають 16 листопада 1131 року, але історичні джерела також мають різні дати з цього приводу. Так, українська поштова марка роками життя Євпраксії вказує від 1108 до 1172. Так чи інакше, вона залишила свій слід в історії, хоч і суперечливий, але цікавий.

Джерела: