Історія жіночого національного костюму починається ще за часів Київської Русі. То ж в чому ходили в ті часи на Київщині, та які прикраси тоді були в тренді, читайте в нашому матеріалі на kiyevlyanka.
Як одягалися жінки за часів Київській Русі
За даними археологів стало відомо, в що одягалися наші предки в Київській Русі. Зокрема на Київщині.
До речі, в ті часи для пошиття одягу на Київщині використовували шерсть і льон. Серед жіночого одягу популярністю користувався орнамент. Його створювали завдяки розфарбуванням і вишивкою. Для заможних жінок часто орнамент вишивали перлами. Потім з’явилася інша техніка прикрашання жіночого костюму – набивання.
Головну роль в національному костюмі мешканців Київщини відігравав верхній одяг. Наприклад, каптан. Його носили вже за козацьких часів. Також верхній одяг називався “свита”. Він поділявся на два види – той, що мав розріз зверху донизу та застібався на ґудзики, а також накидна. Такі речі одягалися через голову. Цей одяг був дуже популярним у центральних районах України у XIX століття. Особливо на Київщині. Як правило, його шили з домотканого сукна. Воно було білого або сірого кольору.
Також головний елемент одягу на Київщині – сорочка. До речі, це один із найдавніших елементів вбрання в Україні. За тих часів , сорочка була і натільним і верхнім одягом. Тоді зазвичай рукав сорочки мав прямокутну форму. В буденному руках був чистим, а в святковому була вишивка. Також у жінок був обов’язково вишитий поділ на сорочці.
До речі, жіноча сорочка була довжиною до самих п’ят. Для заможних мешканок Київщини, верхні сорочки шилися з шовку. Зазвичай попитом користувалися яскраві тканини. В основному сорочки шили з червоної тканини. Поверх сорочки одягалася спідниця-понева. Її шили із чотирьох-п’яти полотнищ поневної клітинної тканини.
Треба підкреслити, що на ті часи у заможних жінок вибір одягу був звичайно ж більший. Зокрема, в них були туніки та далматики – вузька туніка з товстої тканини.
Варто зазначити, що в ті часи дуже виразними були жіночі та дівочі головні убори. Адже на той час це була обов’язкова складова костюма. Головні убори були різноманітної форми. Для заможних жінок їх прикрашали дорогоцінним камінням, підвісками та білою тканиною – убрусом, наміткою. До речі, головний убір жінки, яка вийшла заміж, повністю закривав її волосся.
А ось молоді дівчата на Київщині одягали на голову шкіряні або дерев’яні обручі.
Треба згадати і про взуття. Жіноче взуття було тоді дуже простим. До речі, воно було дуже схоже на чоловіче. Бідні жінки тоді носили постоли з онучами, знатні жінки – шкіряні чоботи.
Прикраси від часів Київської Русі
Також за тих часів дуже популярним було намисто серед інших жіночих прикрас, ні тільки Київщини, а й на всій території країни. Правда в кожному регіоні воно було різним як за матеріалом, кольором, формою, так і за способами носіння. Найперше намисто було з кісточок фруктових дерев та каміння. Також киянки та мешканки Київщини на грудях носили дукач або личман – прикрасу у вигляді великої монети, яка була прикрашена бантом. Дуже часто все було прикрашене камінцями.
Пізніше на околицях столиці жінки носили вдягали намисто бурштину. Тоді там його видобували, тому його носили заможні пані. Також киянки носили різні каблучки та персні. Деякі також з бурштином.
Цікавий факт. Майстри, які робили прикраси при князівських дворах виконували такі роботи на приватні замовлення. Замовлень було багато. Також вони виготовляли дешеві свинцеві та олов’яні відливки, які користувалися попитом у простих міщанок.
Згодом мода змінювалася, проте археологи й досі знаходять прикраси тих часів.
