Це велике і гарне місто завжди славилося безліччю місць для відпочинку та цікавого проведення часу. Киянки одягали улюблені вбрання, робили зачіски і макіяж відповідно до трендів радянської моди та йшли на розваги. У XX столітті їх було не так багато, як зараз. Попри це, світське життя мало свої особливості. Зустрічі, гучна музика, розваги на свіжому повітрі та у громадських закладах сформували традиції проведення дозвілля. Деякі з них збереглися до теперішнього часу. Докладніше про це на kiyevlyanka.
Прогулянки та розваги на свіжому повітрі
Київ завжди відрізнявся своїми гарними ландшафтами та зонами відпочинку на свіжому повітрі. Найбільш популярними серед них у радянську епоху були парки та сади. Наприклад, у хорошу погоду киянки любили відвідувати Ботанічний сад імені М. М. Гришка. У цьому мальовничому місці вони милувалися річкою Дніпро та пейзажами міста з великої висоти. Також вони любили ходити на прогулянки в компанії подруг, коханої людини чи маленького друга — собаки. Дівчата та жінки обговорювали останні події у Києві, фотографувалися біля квітів та дерев, годували голубів, відвідували різні заклади на природі.
Також популярними місцями для прогулянок та веселощів були парки «Володимирська гірка» та «Шато-де-Фльор». У вихідні та святкові дні тут часто грала музика і було багато цікавих розваг, наприклад: катання на каруселях, відвідування концертів та театральних виступів. Також з настанням вечора киянки брали участь у поетичних заходах, танцювали під ритмічну музику, співали пісні та сиділи у кафе просто неба.
Дискотеки — найбільш популярні місця для зустрічей і знайомств
Танці — одна з найулюбленіших розваг киянок. З 1950-х років у місті почали проходити дискотеки та корпоративні вечірки. Влітку їх влаштовували на танцмайданчиках просто неба, а взимку — в соціокультурних установах. Улюбленими місцями для танців були такі: клуб «Червона троянда» у центрі міста, «Крокодильчик» у Куренівському парку та «Юність» у парку Нивки.
Біля танцмайданчиків було кафе. Там можна було відпочити, смачно перекусити та замовити прохолодні напої. Поки одні киянки танцювали зі своїми друзями та чоловіками, інші сиділи поблизу, насолоджувалися музикою та спостерігали за тим, що відбувається навколо. Деякі з них приходили сюди, щоб з кимось познайомитися і весело провести час.
З середини 80-х у Києві з’явилися платні танцювальні клуби. Окрім плати за вхід, у вартість квитка входило бронювання столика та страв на замовлення. У цих закладах виступали українські та закордонні артисти, а також літературні діячі. Вони проводили для відвідувачів концерти, бали, літературні вечори та корпоративи. Ці заходи були приводом для відпочинку, святкування важливих подій та знайомств. Киянки приходили до клубів самі чи з парою. Весела музика та розваги стали для них захоплюючим дозвіллям. Таким чином, у місті почало розвиватися світське життя.
Взимку на ковзанку! Де та як киянки каталися на ковзанах?
З початку XX століття у Києві з’явилася нова розвага — катання на ковзанах. За рішенням міської влади у центрі столиці та садах були відкриті ковзанки. Вони виявилися прибутковим бізнесом. Власники ковзанок заробляли на продажу вхідних квитків, прокаті ковзанів та оренді окремих майданчиків для розміщення буфетів, кіосків з гарячим чаєм та кавою. А для киянок це було чудовою нагодою весело провести час та зігрітися взимку.
Вони приходили на ковзанки з самого ранку чи вдень. Поки там було мало людей, можна було кататися на будь-якій швидкості, насолоджуватися тишею та гарними краєвидами на популярні пам’ятки Києва. До них приєднувалися подруги, знайомі люди та чоловіки, проявляючи знаки симпатії.
Іноді біля ковзанок звучала жива музика запрошених оркестрів. Це створювало атмосферу справжнього свята. Кияни каталися на ковзанах парами, влаштовували перегони, тримаючись за руки, та веселилися від душі. Також серед них були й ті, хто любив кататися на самоті або стояти осторонь і спостерігати за іншими.
Будинки культури стали центром мистецтва та світського життя
XX століття було періодом розквіту соціокультурної діяльності в українській столиці. Слідом за дискотеками, вечірками та розвагами у парках відкрилися будинки культури: Національний палац мистецтв, Жовтневий палац, Лук’янівський народний дім, Національна опера України та інші. Всі вони стали популярними місцями для світських зустрічей, розваг та нових знайомств.
Як наслідок, у Києві збільшилась кількість розважальних заходів: концерти, театральні вистави, вогняні та гумористичні шоу, виступи балету. Вони проходили в розкішних залах з вінтажними та дорогими меблями, люстрами, величезними дзеркалами та елементами декору.
Квитки на соціокультурні заходи часто розкуповували за кілька днів, а їхня вартість швидко збільшувалася. Киянки любили проводити дозвілля в атмосфері гучної музики, оплесків глядачів та яскравих вистав. Вони зустрічалися з подругами, чоловіками та колегами біля будинків культури, з цікавістю спостерігали за виставами на сцені, а під час перерви надавали перевагу перекусити у буфеті та обговорити свіжі новини.