Якщо уявити моду минулих століть, то можна одразу згадати, що жінки ходили у довгих сукнях із корсетом та парасолькою. Про дивовижний світ київських модниць, які надихалися західними журналами, читайте в матеріалі на kiyevlyanka.
Де одягалися киянки у 18-20 столітті
Мешканці столиці винахідливо шили одяг та їздили за тканиною чи вбранням за кордон. Нагадаємо, що на той час, жіноча мода локалізувалась у Франції. Тому у 19 столітті жінки намагалися потрапити до Парижу, а вже у 20 столітті, киянки надихалися іноземними журналами та шили собі подібні фасони.
У 18- 19 столітті киянки полюбляли подорожувати та при нагоді купували тканини, мереживо, ґудзики, тощо. Вже в столиці багато з них створювали модне вбрання власноруч, або шили свій майбутній образ в ательє. До речі, саме вулиця Сагайдачного тоді була справжнім “модним будинком”. Адже саме там були найкращі швачки та модистки, і в багатьох з них був закордонний досвід чи навчання.
До речі, деякі киянки закупали одяг в Європі. Зокрема, в Італії, Іспанії, Британії, Болгарії, Греції та інших країнах. Добратися до цих країн можна було на круїзних лайнерах, тому киянки купували квитки та вирушали на пошуки пригод та тканин. Квитки можна було купити весь рік.
Також киянки їздили до Європи на поїздах. Але це було недешеве задоволення. Заради нового вбрання треба витратити значні кошти тільки за поїздку. Наприклад, квиток зі столиці до Берліна чи Відня в міжнародному вагоні першого класу коштував 27 рублів. На той час за цю суму можна було орендувати дачний будиночок в передмісті столиці на цілий місяць.
Проїзд у вагоні другого класу дешевше — 17 рублів та 40 копійок. Найдешевше можна було поїхати до Польщі. Тоді квиток на потяг у Варшаву коштував 18 рублів та 50 копійок у першому класі та 11 рублів та 10 копійок у другому. До речі, діяли знижки для дітей у віці від 5 до 10 років. Знижка для них становила 25% від вартості квитка.
За даними істориків, у Німеччині киянки в першу чергу купували срібні та бісерні сумки. У Франції — сукні, костюми капелюшки, мережеві білизни. Також наші пані купували там ляльки для дітей. А ось до Британії їздили за тканинами та капелюхами.
До речі, мода у 18, 19 та 20 столітті змінилася мінімум десять разів. Мешканки столиці постійно намагалися йти в ногу зі світовою модою. Тому постійно оновлювали свій гардероб. Правда вносили свої корективи, Наприклад, одягалися яскравіше, ніж європейки.
До речі, в ті часи користувалися популярністю наряди з креп-сатину, шовку, оксамиту.
Скільки коштував гардероб у 1900 роки
В ті часи, жінки часто сиділи вдома, а гроші на гардероб видавав чоловік. Проте, якщо жінка хотіла вдягнутися зі смаком та робила це регулярно, це було дуже дорогим задоволенням. Наприклад, для порівняння, один кілограм чорної ікри коштував тоді один рубль 80 копійок, а винаймати двокімнатну квартиру можна було за 15 рублів. Ціни ж каталогу мод «Меріліз» у 1913-му році були високі. Наприклад, жіночий капелюшок коштував близько 15 рублів. Сукня на вихід приблизно 85 рублів, блуза близько 10 рублів, корсети — від 7 до 16 рублів, довгі рукавички в середньому обходилися власниці 2,5- 3 рубля, а коміри та жабо близько 2 рублів. Також дорого коштували дамські парасольки —14 рублів. Крім того, дорого коштувало взуття. Шкіряні туфлі — приблизно 3 рубля, чобітки — близько 25 рублів. Найдорожчою річчю в гардеробі зазвичай були весільні сукні. Іноді родина багато років збирала кошти на гідне весілля та на сукню. Інколи заради сукні наречені навіть їздили за кордон. Ціна такої сукні в 1900 роках була від 40 до 80 рублів. При цьому за 60 рублів можна було купити корову.
