Які прикраси носили киянки у XVIII – XIX століттях?

Киянки завжди намагалися чимось підкреслити свою красу і надати модному образу стильний вигляд. У зв’язку з цим в епоху розвитку промислового капіталізму в моді з’явилася велика різноманітність прикрас. Найдорожчими та найбільш вишуканими серед них стали коштовності. Які з них були популярними, з якого приводу їх одягали і багато іншого далі на kiyevlyanka

Перші дорогоцінні прикраси у Києві

У XVIII – XIX століттях Київ стал центром культурного життя в Україні. Тоді киянки почали цінувати розкіш, носити аксесуари з камінням та цінними металами. Найпопулярнішими на той час були коштовності. Юні леді та світські дами завжди цікавилися модою та прагнули гарно виглядати на різних заходах. Коли в Європі класицизм відійшов у минуле і його замінив сучасний напрямок у мистецтві модерн, у Києві почали з’являтися розкішні прикраси. Вони відрізнялися від інших строгими контурами, наявністю великої кількості дорогих каменів та оригінальним дизайном.

Їх носили представниці багатих київських родин. Вони хотіли завжди виглядати якомога краще, тому постійно приємно дивували інтелігенцію своїм розкішним зовнішнім виглядом. Якщо в сучасні часи мода щороку змінюється, то у XVIII – XIX століттях все було інакше. Киянки з гордістю одягали дорогоцінні прикраси, які дісталися їм у спадок від мам та бабусь. Чудовим приводом для цього були світські заходи та свята, де збиралася київська інтелігенція та представники міської влади.

Мода на коштовності: особливості асортименту у XVIII – XIX століттях

Дорогі кільця, сережки, намисто та браслети з сяючим камінням стали для киянок ідеальним доповненням будь-якого вечірнього вбрання. Ювелірні майстри прикрашали ці аксесуари смарагдами, діамантами, рубінами, мінералами, щоб вони вишукано виглядали. Також велику любов киянок завоювали популярні вироби з маленькими перлинами. У 80-90-ті роки вони були розкішшю, оскільки коштували дорожче за інших. Тоді перлинні прикраси могли купити хіба що багаті мешканці Києва. Багато представниць середнього класу брали з них приклад: замовляли у міських майстрів схожі аксесуари з дешевшого матеріалу.

Киянки дуже любили перли, тому носили їх частіше, ніж інші дорогі аксесуари. Вважалося, що леді з інтелігентної сім’ї має надіти розкішну сукню та аксесуар з перлами перед тим, як вперше піде на світський захід. Саме тому у XX столітті перли стали обов’язковою прикрасою в арсеналі аксесуарів заможних сімей.

Також киянки та представники міської знаті часто обирали прикраси з міді та срібла. Вони дорого виглядали і свідчили про те, що їхня власниця належить до кола інтелігенції. Найбільший попит мали ланцюжки та намисто у вигляді візерунків або символів.

Якщо у XVIII столітті головну роль при створенні дизайну прикрас мав метал, то з 1900 року велику популярність набули різнокольорові камені. Мешканці Києва захотіли надати своєму зовнішньому вигляду більше елегантності та краси, тому дорогоцінні рубіни, смарагди та інше каміння стали вдалим вибором місцевих ювелірів.

У XVIII – XIX століттях кияни відвідували бали, театри, концерти та інші заходи у блискучих сережках, браслетах та обручках. Також вони використовували дорогі гудзики та табакерки. Незабаром ці аксесуари стали популярними елементами образу інтелігентного чоловіка та заможної жінки.

Проте у другій половині XX століття яскраве каміння знову замінили метали. Згідно з новими технологіями в ювелірній справі, нові прикраси мали більш плавні рельєфи та смуги рапортних орнаментів для обрамлення аксесуарів. Також вони стали доступними за ціною для киянок з середнім прибутком. Завдяки цьому, за бажанням вони робили індивідуальні замовлення у приватних ювелірів або купували існуючі у магазинах.

.