У період існування Київської Русі люди дуже серйозно відносилися до вибору одягу. Невід’ємною його прикрасою були головні убори. Носити їх вважалося традицією, яку не можна було порушувати. Вони відрізнялися залежно від призначення та статі і мали деякі особливості. Яким був одяг та головні убори за часів козацтва далі на kiyevlyanka.
Головні убори: відмінності жіночих та чоловічих
Жінки в Київській Русі носили різні головні убори. Головна їхня відмінність від дівочих — вони повністю покривали голову, а от дівчата могли ходити без головного убору з розпущеним волоссям.
Після заміжжя жінки носили чотирикутну хустку, що приховувала маківку, яку зав’язували ззаду. Також вони одягали на голову убір під назвою кибалки у формі обруча. На нього українки накручували волосся, щоб зробити гарну зачіску. Найпростішим варіантом була шапочка (очипок) та хустка. А на свята юні та дорослі представниці прекрасної статі заплітали волосся у різнокольорові стрічки.
Чоловіки носили на голові шапки. Вони були пошиті з різних матеріалів: вовни, сукна чи овчини. Також чоловічі головні убори були різних типів: купа — висока шапка з овчини, малахай — зимова шапка з довгими вухами, а влітку чоловіки носили солом’яні брилі. За формою чоловічі українські головні убори мали різні форми: конуси, циліндри та напівкруглі.
Одяг українців, які жили на території Київської Русі
В епоху київського князівства та феодальної роздробленості (862 – 1240 роки) з’явився національний український костюм для жінок та чоловіків. Він є втіленням культури, історії та цінностей українців, які формувалися впродовж декількох століть. Йому властива витончена елегантність та різноманітність яскравих кольорів. Поява національного костюму як зразка української нації перш за все пов’язана з етнологією слов’янських народів. Спочатку стиль одягу був однаковим, але потім з’явилися деякі відмінності в українських мешканців на Русі, а саме:
- простота та плавність ліній;
- велика кількість вишитих національних малюнків та символів;
- гармонійне поєднання яскравих кольорів;
- глибокий філософський зміст візерунків на тканині;
- національні українські костюми шили лише з натуральних матеріалів.
Жителі Київської Русі носили у будні та святкові дні різні національні костюми. Вони складалися з кількох частин: білизна, верхня тканинна частина, головний убір і взуття. Завдяки ретельно продуманому дизайну український одяг має стильний, яскравий та особливий зовнішній вигляд.
Жіночий костюм
Традиційний одяг жінок має безліч особливостей у силуеті, крої, квітковому декорі та прикрасах. Він більш різноманітний та вишуканий, ніж чоловічий. Невід’ємними його частинами є біла сорочка з візерунками (сорочка). На її тканині завжди можна побачити вишиванку по краю горловини, внизу та на манжетах рукавів.
Дівчата носили сорочки без верхнього одягу, довгі хустки, а талію підкреслювали стрічками з українським орнаментом. Заміжні жінки традиційно одягали жупан (жакет без рукавів). Також дівчата та жінки носили довгі спідниці. Наприклад, дерга та запаска — це робочі спідниці, які носили під час виконання повсякденних господарських справ; плахта — святкова спідниця. Її одягали на свята та на урочисті події. Зазвичай плахту шили з дорогої тканини на теплу погоду та зиму, прикрашаючи традиційними українськими візерунками. А на ногти жінки одягали червоні чоботи чи шкіряні черевики.
Чоловічий костюм
Одяг для чоловіка за часів Київської Русі був схожий на російський та білоруський, проте потім набув унікальних зовнішніх рис. Верхнім одягом вважалася сорочка. Її відмінністю була наявність пазушки — розрізу спереду з національними українськими візерунками чорного та червоного кольорів.
Крім сорочки чоловіки носили вишиванки з широким коміром на ґудзиках. Невід’ємною частиною чоловічого костюму були шаровари, які фіксувалися зверху ременем. Вони були дуже широкі, як у козаків, і мали червоний чи чорний колір.
