Київ поєднує серця людей та закохує їх з першого погляду. Це ідеальне місто для романтики та побачень. Тут є багато гарних та затишних місць, які протягом багатьох століть відвідують закохані пари. У XIX-XX століттях їхнє життя було скромним, мало свої традиції та особливості. Пам’ять про них зберігають старі радянські знімки, фільми та історії письменників. Найцікавіше про це на kiyevlyanka.
Де знайомилися та гуляли кияни?
У середині XIX-XX століттях весна і літо вважалися ідеальними порами року для знайомств у Києві. У цей час самотні юнаки та дівчата вирушали на пошуки другої половинки. За традицією, якщо вони були готові одружитися, то з’являлися в спеціальних місцях для прогулянок. Найпопулярнішими серед них тоді були церкви та собори. Наприклад, гарним місцем, яке збереглося до часів незалежності, є двір Софійського собору. У теплу погоду тут збиралося багато людей. Дівчата приходили сюди в кращому вбранні і прогулювалися від дзвіниці до собору. Тим часом вздовж алеї шикувалися самотні юнаки та чоловіки, придивляючись до красунь.
Другим місцем, куди часто приходили кияни на прогулянку чи побачення, був Братський Богоявленський монастир в центрі Києва на Подолі. У своїх поетичних оповіданнях письменник Іван Нечуй-Левицький назвав це місце «біржею наречених». До кінця літа в однієї киянки могло з’явитися 2-3 наречених, з якими вона ходила на побачення. У 1935 році монастир було зруйновано.
Ще одним гарним місцем, де можна було знайти партнера для подальшого життя, була Стрітенська церква. Біля її стін часто збиралися не лише юні панночки з надією закохатися з першого погляду. Також серед них були кокотки — жінки, які хотіли одружитися з багатим киянином.
У XX столітті місця знайомств та побачень у Києві змінилися до невпізнанності. Якщо раніше мешканці міста відвідували церкви та собори, тому з часом віддали перевагу паркам та мостам. У сонячні весняні та літні дні вони відвідували Парк Слави. Це місце їм подобалось гарними краєвидами на річку Дніпро, мальовничими краєвидами та безліччю стежок для ходьби. Там можна було залишитися один з одним наодинці.
Багато киян часто любили гуляти у центрі міста. Найбільш популярним місцем для цього був Хрещатий парк. Вони залишалися тут до самого вечора, щоб насолодитися атмосферою романтики: багато ліхтарів освітлювали вечірній Київ, як на долоні. Також, гуляючи в цьому парку, закохані пари традиційно зупинялися на мосту Поцілунків, щоб залишитися удвох далеко від перехожих. Вони залишали на перилах замочки зі своїми ініціалами на пам’ять про відданість і любов один до одного.
Іншими кращими місцями для романтичної прогулянки в Києві вважалися Андріївський узвіз та Воздвиженка. Звідси відкривається найбільший вид на місто та картини художників. Закохані пари могли годинами тут гуляти, відвідуючи поблизу альтанки, Андріївську церкву, кафе та барахолку з великою кількістю вінтажних на гарних речей.
Як закохані проводили дозвілля?
У Києві настав розквіт соціокультурного життя. Зустрічі закоханих завжди були приводом для радості, романтики та цікавого проведення дозвілля. Під час свят та у вихідні вони відвідували гуляння на площах у центрі міста. Там проходили концерти та ярмарки. Кияни співали, танцювали, каталися на каруселях, куштували смачні страви. Також кияни любили гуляти містом, зустрічати світанок та захід сонця, ходити в гості, їздити на природу та кататися на кареті мальовничими місцями української столиці.
Наприкінці ХІХ століття закохані почали відвідувати парки та театри. Одним із найбільш популярних місць для романтичних побачень був парк «Шато-де-Фльер». Вхід коштував 40 копійок. Для відвідувачів були відкриті ресторани, пивний бар та літній театр. Також вони відвідували поетичні вечори, слухали музику оркестрів та вокалістів.
Окрім парків закохані кияни часто відвідували театральні вистави. З часом це стало традицією. У 1900-х роках у місті збудували кілька театрів, де проходили постановки вітчизняних та зарубіжних п’єс різних жанрів. Тоді у Києві відкрилося багато кафе, ресторанів, нічних клубів, куди зазвичай любила приходити молодь. У цих закладах хлопці та дівчата знайомились та спілкувалися, сидячи на столиках з коктейлями.
А ще київські закохані пари любили відвідувати дискотеки. Зазвичай вони проходили влітку на свіжому повітрі у міських парках та на дахах будинків. А в холодну пору року потанцювати під гучну музику можна було в будинках культури та кафе.
Як виглядали закохані пари у Києві 120 років тому?
Романтика старого Києва була не такою, як зараз. Стриманість та скромність закоханих городян помітні практично на кожній архівній фотографії. Як правило, вони фотографувалися на честь урочистих подій, наприклад: весілля, ювілею, переїзду до нового житла.
Киянки носили довгі закриті сукні з широкими рукавами і рюшами та без них, а чоловіки — ділові костюми з широкими комірами та звичайні білі сорочки.
Також серед святкового жіночого вбрання були популярні довгі спідниці з завищеною талією. Щоб підкреслити стрункість фігури, жінки одягали пояс з великою бряшкою. А чоловіки прикрашали свій образ квіткою з лівого боку піджака та одягали сорочку з високим коміром.