90-ті роки — період кардинальних жіночих перевтілень. Саме тоді вони почали сміливо експериментувати зі своєю зовнішністю, стилем, носити речі закордонних брендів, відвідувати універмаги, клуби, кафе, офіси… Таким чином, незважаючи на економічну кризу та дефіцит товарів, у Києві з’явилися нові тренди повсякденного життя. Докладніше про них на kiyevlyanka.
- Короткі зачіски
Зачіски 90-х вражають своєю креативністю. У киянок були короткі передні пасма, каре… По всьому Києву почало відкриватися багато перукарень, де жінкам пропонували зробити гарну зачіску. Деякі з них надавали перевагу коротко стригтися, щоб волосся завжди мало доглянутий вигляд і красиву форму.
- Яскраві тіні
Також київські модниці любили підкреслювати виразність погляду. Їхні екстравагантні вбрання на дискотеках, корпоративах та святах часто доповнювали яскраві тіні на повіках. Іноді жінки завершували образ блискітками та стразами, щоб виділитися серед інших та надати макіяжу більше привабливості.
Тіні та інші засоби для створення макіяжу можна було купити в універмагах «ЦУМ» та «Україна». Через те, що у другій половині 90-х значно збільшився асортимент товарів, жінки почали більше уваги приділяти догляду за своєю зовнішністю, зокрема користуватися косметикою.
- Коричневі губи
Головною особливістю ідеального повсякденного макіяжу киянки були коричневі губи, підкреслені темним контуром. За допомогою помади такого кольору можна було доповнити будь-який стиль одягу та макіяж, тому вона була незамінною в косметичці.
Жінку з коричневими губами можна було часто побачити на вулиці, вечірці, метро, в гостях. А от червоний і рожевий довгий час не були популярними.
- Різнокольорові заколки та резинки
Аксесуари, про які мріє кожна дівчина, з’явилися на початку 90-х років. Заколки у вигляді метеликів, квітів, дорогоцінного каміння стали улюбленими прикрасами маленьких та дорослих київських леді. Вони одягали їх з будь-якого приводу: у гості, на свято, до школи, на прогулянку… Заколки можна було купити у київських магазинах та великих універмагах. З допомогою них дівчата робили різні зачіски, укладали неслухняне волосся і приховували пасма, які стирчали в різні сторони.
- Джинсові комбінезони
У 90-х роках вони були дуже модними. Киянки готові були довго стояти у черзі, щоб купити джинсові комбінезони, оскільки вони дуже зручні та практичні. Їх можна носити разом з футболками та светрами, до того ж вони підкреслюють фігуру. Оскільки на них завжди був великий попит, їх виготовляли не лише у Києві, а й привозили з інших країн. Якісні джинсові комбінезони, як і самі джинси, у магазинах коштували дорого. Тому киянки відвідували базари та секонд-хенди, де був великий асортимент таких товарів за меншими цінами.
- Шкіряна куртка
У радянські роки практично кожна киянка мала шкіряну куртку в гардеробі. Як правило, вона була чорного кольору. Це був справжній тренд моди. Її носили з джинсами та спідницями різних фасонів. Такі куртки дуже любили тому, що вони стильно виглядали та мали хорошу якість. До того ж, були довговічними. Навіть через кілька років ця річ залишалася в хорошому стані.
- Широкі плечі на піджаках
Діловий стиль одягу у 90-ті роки також мав особливості. Найбільший попит мали піджаки з широкими плечима. Вони візуально надавали своїй власниці представницький та стильний вигляд, до того ж були дуже зручними. Раніше в Києві продавали такі піджаки різних яскравих кольорів. Їх привозили з Туреччини та інших країн. Вважалося, що така річ є ознакою високого соціального статусу, достатку та хорошо смаку.
- Горошок і клітина — найпопулярніші візерунки на одязі
Це класичні візерунки, які не виходять з моди протягом кількох десятиліть. У радянські роки вони були найпопулярнішими. Киянки з самого ранку їхали до магазинів та на ринки, щоб купити нову сукню, сарафан чи куртку в клітку або горошок. Їх швидко розкуповували та часто рекламували на вітринах. Крім того, довгий час не було великого асортименту одягу з іншими візерунками, тому іноді киянки ходили у схожих речах.
- Різнокольорові спортивні костюми
У 1950-х киянки зазвичай носили яскравий та зручний одяг. Для прогулянок, занять спортом та поїздок за межі міста вони обирали спортивні костюми. Від їхньої різноманітності у багатьох розбігалися очі. Це були речі з різнокольоровими смужками, лініями, логотипами, геометричними фігурами. У радянські роки такий дизайн був дуже модним. Дівчат та жінок у таких спортивних костюмах можна було побачити в будь-якому місці Києва.
- Київський торт
Туристи з усієї України приїжджали до Києва, щоб спробувати та взяти додому найпопулярніший десерт — київський торт. Він був вперше випущений 1956 року на фабриці Карла Маркса. З тих пір цей десерт став дуже популярним і його почали називати символом української столиці. З самого ранку біля кондитерських люди стояли в чергах. Часто бувало, що всі київські торти швидко розкуповували, тому їх не вистачало всім покупцям.
- Тетріси
Однією з найпопулярніших розваг у 90-х був тетріс — гра, яка зображує на екрані головоломку у вигляді геометричних фігур. Тетріс мав вигляд приставки з кількома кнопками. Він коштував недорого, тому кожен міг його купити.
У радянські роки ще ніхто не вмів користуватися комп’ютером та різними гаджетами, тому така річ швидко стала популярною. Зазвичай тетрісом користувалася київська молодь.
- Магнітофони
З настанням вечора на вулицях Києва часто було чути музику. Вона звучала із магнітофонів, які брали з собою киянки на прогулянку. Також іноді їхній звук було чутно із сусідньої квартири та нічних клубів.
Мати свій магнітофон та колекцію касет було дуже модно. Вони були головними атрибутами на святі, вечірці, концерті та інших заходах.
13. Телефонні будки
1990 року на вулицях Києва з’явилися перші телефонні будки. З тих пір їх почали встановлювати по всьому місту. Таким чином, у місті було створено громадську телефонну мережу, яка стала новим трендом повсякденного життя.
Нова послуга була платною — 25 копійок за 3 хвилини розмови. Абонентська плата за свій телефон коштувала дорожче, тому киянки зазвичай користувалися телефонними будками. Невдовзі вони з’явилися і на головній вулиці — Хрещатику біля київського Головпоштамту.
14. Сітчасті сумки
У радянські роки практично на кожному ринку чи в магазині можна було побачити сітчасті сумки. Кияни називали таку річ «Авоська». Через легку вагу вона легко поміщалася у кишені і витримувала до 70 кг. Також її часто використовували для зберігання продуктів, які мали невеликий термін придатності. Їх клали в авоську, а потім її підвішували на балконі.
15. В’язані светри
До 1920 року светри з товстих ниток носили спортсмени, а потім ці речі з’явилися у гардеробах інших громадян. Светри стали популярними тому, що вони є теплими та дуже зручними, до того ж мають оригінальний дизайн.
Щоб модно виглядати, киянки носили різнокольорові та однотонні в’язані светри з гарними візерунками. Їх одягали не лише у будні, а ще й на свята та фотосесію. Светр був класичним доповненням будь-якого образу. Таку річ можна було завжди побачити на вітринах магазинів протягом року і купити за знижкою, тому практично у кожної киянки в гардеробі було декілька светрів.
